Відділ кадрів. ПРАВО - Законодавство Республіки Білорусь.

станом на 25 січня 2005 року

<<< Головна сторінка | <Назад

Дисциплінарна відповідальність державних службовців

<<< Закон Республіки Білорусь від 14 червня 2003 г. «Про державну службу в Республіці Білорусь» >>> (далі - Закон про державну службу) в ст. 56 передбачає, що державні службовці за невиконання або неналежне виконання з вини покладених на них службових обов'язків, перевищення посадових повноважень, порушення трудової і виконавської дисципліни, а так само за недотримання встановлених законом обмежень, пов'язаних з державною службою, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та іншу відповідальність відповідно до законодавства. Відповідальність виражається в застосуванні до державних службовців заходів покарання, стягнень, передбачених законодавством за винна вчинення ними правопорушення.

Дисциплінарна відповідальність державного службовця полягає в накладенні керівником державного органу або уповноваженою особою на державних службовців, які вчинили посадові проступки, встановлених законом дисциплінарних стягнень. Дисциплінарна відповідальність застосовується до державних службовців за посадовий проступок, тобто винна невиконання або неналежне виконання покладених на нього службових обов'язків.

Посадовий провина складається з наступних елементів:

§ суб'єкт посадового проступку - конкретний державний службовець;

§ суб'єктивна сторона складу - відношення державного службовця до скоєного нею діяння у вигляді провини;

§ об'єкт складу - інтереси держави, права, обов'язки, інтереси державного органу, керівника, службові правила і т.д .;

§ об'єктивна сторона складу - конкретні дії (бездіяльність), що порушують правила, інтереси, права, обов'язки. Об'єктивну сторону складають також час, місце, обстановка, засоби посадової проступку.

Умовою дисциплінарної відповідальності є протиправність дій (бездіяльності) службовця державного апарату. Протиправними є дії (бездіяльність), які не відповідають законам, іншим нормативно-правовим актам, в тому числі визначальним службові обов'язки державного службовця (посадові інструкції, положення та ін.). Відсутність протизаконність є підставою для невизнання невиконання та неналежного виконання службовцям державного апарату своїх обов'язків посадовою проступком і позбавляє права застосувати за такого роду діяння заходи дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарну відповідальність слід відрізняти від адміністративної відповідальності, яка настає за вчинення особою адміністративного проступку, що складається в порушенні встановлених повноважними органами державного управління загальнообов'язкових правил поведінки (правил дорожнього руху, протипожежних правил, правил з техніки безпеки і т.п.). Адміністративна відповідальність (зазвичай у вигляді штрафу) застосовується органами або посадовими особами, з якими порушник не пов'язаний відносинами підлеглості по роботі і службі (наприклад, органами міліції, суддями, державними інспекторами з охорони праці, інспекторами державної протипожежної служби, головними санітарними лікарями та ін. ).

В окремих випадках правопорушення може містити одночасно ознаки як дисциплінарного, так і адміністративного проступку і тягне, відповідно, два види відповідальності.

Порушення посадовою особою правил з охорони праці та законодавства про працю може викликати застосування до нього заходів з боку керівника державного органу (дисциплінарна відповідальність) і накладення грошового штрафу державними інспекторами з охорони праці (адміністративна відповідальність).

В даний час відсутній спеціальний нормативний акт про дисциплінарну відповідальність державних службовців. Загальні положення про дисциплінарну відповідальність державних службовців містяться в Законі про державну службу. Разом з тим в окремих галузях і сферах державної діяльності діють статути і положення про дисципліну окремих категорій державних службовців, наприклад в судах, органах прокуратури, митних органах та ін.

Статтею 57 Закону про державну службу встановлено, що до державних службовців за невиконання або неналежне виконання службових обов'язків можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення:

§ зауваження;

§ догану;

§ попередження про неповну службову відповідність;

§ зниження в класі державного службовця на строк до шести місяців;

§ звільнення з займаної посади відповідно до закону про державну службу, законодавством про працю та іншими законодавчими актами.

До державних службовців можуть застосовуватися й інші заходи дисциплінарного стягнення, передбачені законодавством.

На державних службовців поширюється загальний порядок накладення, зняття та оскарження дисциплінарних стягнень, встановлений трудовим законодавством. Отже, при застосуванні дисциплінарних стягнень до державних службовців і їх оскарження необхідно керуватися ст. 197-204 Трудового кодексу Республіки Білорусь. Про це зазначено в ч. 4 ст. 57 Закону про державну службу: порядок і строки застосування дисциплінарних стягнень, органи, керівники, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення, порядок оскарження, зняття та погашення дисциплінарних стягнень визначаються законодавством про працю та іншими актами законодавства.

Слід зазначити, що в дисциплінарному провадженні (на відміну від інших видів юридичної відповідальності) відсутній перелік порушень, які є дисциплінарним проступком і можуть спричиняти застосування дисциплінарних стягнень. Як вказує В.М. Манохин, такий перелік скласти практично неможливо через велику різноманітності проступків і різних условій2. Посадовим провиною службовця державного апарату є будь-які дії або бездіяльність, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням ним посадових обов'язків. Вони можуть виражатися в умисному порушенні правил службового розпорядку, посадових інструкцій, наказу керівника, правил роботи зі службовою інформацією, відмову брати участь в службових заходах, відмову від службового відрядження і т.д.

При вирішенні питання про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності слід керуватися Законом про державну службу. Зловживання правами, як і невиконання обов'язків, недотримання правообмежень, в будь-якому випадку є посадовою проступком і може спричиняти дисциплінарну відповідальність. Це загальні права, обов'язки і правообмежень. Кожному державному службовцю встановлюються конкретні права і обов'язки в посадових інструкціях. Невиконання обов'язків, що містяться в посадовій інструкції, також є посадовою проступком.

§ Провідний спеціаліст відділу житлової політики адміністрації одного з районів м Мінська залучена до дисциплінарної відповідальності за порушення термінів підготовки матеріалів по постановці на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

§ Начальник юридичного управління міністерства притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків, що виявилися в візуванні правових актів, які не відповідають закону.

§ Суддя одного з районів м Мінська притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення строків розгляду справи про поновлення на роботі.

Право притягнення до дисциплінарної відповідальності надано органу або керівнику органу, який має право приймати (призначати) державного службовця на державну посаду. Закон не вимагає застосування заходів дисциплінарних стягнень в тій послідовності, в якій вони названі в законі.

За кожний дисциплінарний проступок може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. У той же час до державних службовців, які вчинили дисциплінарний проступок, незалежно від застосування заходів дисциплінарного стягнення можуть бути застосовані додаткові заходи правового впливу: позбавлення премій, зміна часу надання трудового відпустки та ін.

За відсутність на роботі більше трьох годин фахівця 1 категорії Ш. керівник державного органу оголосив догану, позбавив премії за місяць, в якому відбулося порушення, зменшив відпустку на один день. Застосування всіх цих заходів є законним.

Якщо після застосування дисциплінарного стягнення службовець продовжує не виконувати покладені на нього обов'язки, то можливе застосування до нього нового дисциплінарного стягнення. В даному випадку має місце триває дисциплінарний проступок, який припиняється лише належним виконанням необхідного.

Наприклад, державному службовцю у зв'язку з необхідністю виконання роботи, що входить в його посадові обов'язки, поза місцем знаходження державного органу дано вказівку виїхати у службове відрядження. Держслужбовець без поважних причин відмовився від виїзду у відрядження, за що йому було оголошено дисциплінарне стягнення і запропоновано виконати вказівку про виїзд у відрядження. При невиконанні такого наказу службовець може бути знову притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне стягнення оформляється наказом (розпорядженням), постановою державного органу. Наказ (розпорядження), постанову про дисциплінарне стягнення із зазначенням мотивів оголошується державному службовцю під розпис в п'ятиденний термін.

Державний службовець, що не ознайомлений з наказом (розпорядженням), постановою про дисциплінарне стягнення, вважається не мав дисциплінарного стягнення. Відмова від ознайомлення з наказом (розпорядженням), постановою оформляється актом із зазначенням присутніх при цьому свідків.

К. звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі та в заяві вказав, що працював у відповідача провідним спеціалістом відділу по розгляду звернень. Наказом керівника державного органу звільнений за п. 4 ст. 42 ТК за систематичне невиконання службових обов'язків. Вважає звільнення незаконним, тому що раніше дисциплінарні стягнення на нього не накладалися, накази про застосування до нього дисциплінарних стягнень були пред'явлені разом з наказом про звільнення.

При розгляді справи судом було встановлено, що позивач не був ознайомлений з наказами про накладення на нього дисциплінарних стягнень, акти про відмову від ознайомлення з наказами відсутні, на наказах є лише відмітка керівника про те, що позивач з наказом ознайомлений. При таких обставинах суд прийшов до висновку, що звільнення позивача є незаконним і відновив його на роботі.

<<< Декретом Президента Республіки Білорусь від 26 липня 1999 р №29 «Про додаткові заходи щодо вдосконалення трудових відносин, зміцненню трудової і виконавської дисципліни» >>> з подальшими змінами і доповненнями передбачено, що заходи дисциплінарної відповідальності, встановлені законодавством, застосовуються уповноваженими посадовими особами і органами в межах їх компетенції самостійно або за пропозицією:

§ Ради Міністрів Республіки Білорусь - стосовно працівників республіканських органів державного управління, державних організацій, за винятком керівників організацій, безпосередньо підвідомчих Президенту Республіки Білорусь, посадових осіб, їм призначаються, а також посадових осіб вищих органів законодавчої і судової влади;

§ Адміністрації Президента Республіки Білорусь;

§ Комітету державного контролю та його територіальних органів - щодо осіб, діяльність яких перевіряється цим Комітетом (його органами) в межах повноважень, встановлених законодавством Республіки Білорусь;

§ галузевих республіканських органів державного управління - стосовно працівників нижчестоящих органів управління відповідної галузі (за погодженням з відповідними місцевими органами виконавчої влади), а також керівників підвідомчих організацій;

§ обласних (Мінського міського) і районних виконавчих комітетів - стосовно працівників організацій відповідно районного і обласного підпорядкування.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в установленому порядку. Згідно ст. 20 Закону про державну службу державний службовець має право звернутися до вищих державні органи і (або) в суд для вирішення спорів, пов'язаних з державною службою, в тому числі з питань вступу на державну службу, її проходження, реалізації прав державного службовця, переведення на іншу державну посаду, дисциплінарної або матеріальної відповідальності, недотримання гарантій правового і соціального захисту, звільнення від займаної посади (звільнення), в інших випадках, передбачених их законодавством.

Найбільш серйозними посадовими провинами є ті, які призводять до порушення або невиконання законів, указів Президента і рішень судів. Декретом Президента Республіки Білорусь від 26 липня 1999 № 29 встановлено, що невиконання Конституції Республіки Білорусь, рішень Президента Республіки Білорусь, законів Республіки Білорусь, постанов Ради Міністрів Республіки Білорусь і судових постанов при здійсненні посадових обов'язків вважається грубим порушенням трудових обов'язків.

Закон про державну службу встановив правило, згідно з яким державний службовець несе відповідальність за неправомірність своїх дій. У разі сумніви щодо правомірності отриманих для виконання наказу, розпорядження державний службовець повинен негайно повідомити про це в письмовій формі своєму безпосередньому керівнику, керівнику, який видав наказ, розпорядження, і вищестоящому керівнику. Якщо вищий керівник, а в його відсутність керівник, який видав наказ, розпорядження, в письмовій формі підтверджує зазначені наказ, розпорядження, державний службовець зобов'язаний їх виконати, за винятком випадків, коли їх виконання є адміністративно або кримінально караним діянням. Відповідальність за наслідки виконання державним службовцем неправомірних наказу, розпорядження несе підтвердив ці наказ, розпорядження керівник (ст. 58 Закону про державну службу).

К.І. Кенік

суддя Конституційного Суду Республіки Білорусь,

кандидат юридичних наук,

заслужений юрист Республіки Білорусь

<<< Головна сторінка | <Назад

Новини партнерів

pravo.kulichki.ru ::: pravo.kulichki.com ::: pravo.kulichki.net

2004-2015 Республіка Білорусь