Полезные материалы

водій Валя

Було ясне ранок. За вікном плавно гойдалися чорні дерева. Люди, ховаючись в пальто, йшли назустріч холодному вітрі, який тонкими щупальцями проникав під одяг залишаючи мурашки. Машини не перестаючи гули, а птиці сидячи на розлогих гілках заливалися треллю на всю вулицю. Всі ці звуки зливалися в приголомшливу музику трудового дня.
Через те, що я запізнювався на роботу, я побіг на зупинку, біля якої, на щастя, вже стояв автобус, що забирає пасажирів. Я, не озираючись, сів поруч з водієм. Видихнувши і посміхнувшись своєму везінню, я озирнувся. Салон автобуса, як і зовні, жовтий і світлий. Яке було моє здивування, коли водієм виявився не огрядний чоловік, а тендітна, симпатична дівчина з акуратним кирпатим носиком і серйозним обличчям. У той день вона була одягнена в світлий светр з чорними візерунками, темне волосся зібрані в високий хвіст. Її погляд прикутий до дороги, тонкі руки легко управляють масивним кермом. Складалося враження, що вона не сидить за кермом, а сидить на троні.
Помітивши мій пильний погляд, вона в німому питанні вигнула брову, на мить поглянувши на мене і знову на дорогу.
-Вибачте, просто не кожен день бачиш за кермом великого автобуса тендітну дівчину.
-Нічого страшного! Я вже встигла звикнути, - посміхаючись, відповіла вона.
-А вас як звуть?

-Валя.
-І що ж спонукало вас працювати на такій не жіночою роботі?
Дзвінко розсміявшись вона відповіла:
-Мрія. З дитинства люблю машини. Мені навіть тато замість ляльок дарував іграшкові машинки.
-Так ви людина своєї справи, Валя! А ось і моя зупинка. До зустрічі!
-До побачення!
PS Моє шкільний твір на картину В.П. Ріпки "Водій Валя", для тих у кого виникли труднощі в написанні.


рецензії

Твір на тему:, 5+
А цю репродукцію я в дитинстві побачив в журналі. Мені було років 12-13. До школи треба було під'їжджати 2 зупинки на тролейбусі. І якось, повертаючись додому, я помітив, що на маршруті працює дівчина, дуже схожа на цю, з картини. І я ... закохався.
Від мого будинку було ще дві зупинки до кінцевої. Там стояв такий автомат, ящик з годинником (як зараз термінали оплати за телефон), водії відзначали там шляхові листи і їхали в наступний рейс, але хвилин 10-15 відпочивали. Я залишався один в салоні, сидів на сидінні поруч з кабіною водія. Дівчина-водій проходила повз мене і іноді посміхалася. Я все чекав, що вона заговорить зі мною, а сам не наважувався. Але вона так і не заговорила. А потім вона зникла. Може, звільнилася, може, на інший маршрут перевели ...
Альоша Горілий 21.08.2016 23:16 Заявити про порушення А вас як звуть?
І що ж спонукало вас працювати на такій не жіночою роботі?