Довгограючі зірки. Андрій Воронін (Динамо М, Україна) ᐉ UA-Футбол

Андрій Воронін ( "Динамо" М, Україна)

Андрій Воронін (Україна)

Вік: 34 року (21.07.1979)
Дебютний сезон: 1997/1998
Клубна кар'єра: "Боруссія" (М) 1997 - 2000 (3 сезону, 9 матчів, 1 гол), "Майнц" 2000 - 2003 (3 сезону, 75 матчів, 29 голів), "Кельн" 2003 - 2004 (1 сезон, 19 матчів, 4 голи), "Байєр" 2004 - 2007 (3 сезону, 92 матчі, 32 голи), "Ліверпуль" 2007 - 2008 (1 сезон, 19 матчів, 5 голів), "Герта" 2008 - 2009 (1 сезон , 27 матчів, 11 голів), "Ліверпуль" 2009 (0,5 сезону, 8матчей, 0 голів), "Динамо" (М) 2010 - 2012 (2 сезону, 63 матчі, 15 голів), "Фортуна" 2012 - 2013 (1 сезон, 10 матчів, 0 голів), "Динамо" (М) 2013 - ... (1 сезон, 16 матчів, 7 голів) *
Кар'єра в збірній: 2002 - 2012 (76 матчів, 8 голів)

Трофеї та досягнення:

- чвертьфіналіст Чемпіонату світу (1): 2006
- учасник Чемпіонату Європи (1) діє до: 2012
- фіналіст Кубка Росії (1) діє до: 2012
- кращий бомбардир Другої Бундесліги (1): 2003
- кавалер ордена "За мужність" III ступеня
- футбольний джентльмен року в Росії (1): 2011
- кращий футболіст країн СНД і Балтії ( "Зірка") за версією газети "Спорт-Експрес" (1): 2011
- футболіст року в Україні (за версією газети "Український футбол") (1): 2011
- кращий футболіст України (за версією газети "Спорт-Експрес в Україні") (1): 2011
- член списку 33 кращих футболістів чемпіонату Росії (1): 2011-2012

* Вся статистична інформація дана на момент публікації матеріалу

Дивно, але факт - один з кращих футболістів в історії незалежної України, форвард Андрій Воронін в чемпіонаті України не зіграв жодної гри, що, втім, ніколи не заважало йому бути улюбленцем уболівальників і отримувати поважні відгуки фахівців. Правда, не виключено, що футболіст ще спробує свої сили в Українській Прем'єр-лізі.

Про своє можливе повернення в рідний "Чорноморець" Воронін висловлювався не раз, так що, не виключено, що через кілька років, коли у гравця закінчується контракт з його нинішнім клубом, московським "Динамо", нападаючий своєю грою порадує вболівальників одеської команди. І немає ніяких сумнівів, що коли б не повернувся, він буде одним з кращих на полі, бо навіть в свої 34 в дуже непростому російському чемпіонаті Воронін є зіркою "Динамо" і безсумнівним лідером команди - як на полі, так і за його межами.

Втім, нинішній фірмовий впізнаваний стиль Вороніна - націленість на боротьбу від першої до останньої хвилини - склався у футболіста не з самого початку. Покинувши в 14 років Одесу, де молодого таланту запримітили скаути менхегладбахской "Боруссії", Андрій не відразу зміг звикнути до реалій силового німецького футболу. Кілька років у форварда пішло просто на адаптацію до нової країни і нового чемпіонату, проте потім все пішло по накатаній.

Дебютував у дорослому футболі Воронін досить рано - перший вихід на поле у ​​футболці основної команди трапився в 18 років - однак постійної ігрової практики українець не мав. За майже шість років, проведені в "Боруссії", нападник виходив на поле менше десяти разів, тому, коли надійшла пропозиція від клубу Другої Бундесліги "Майнца", який шукає ігрової практики Воронін без особливих роздумів підписав контракт з командою, яку через кілька місяців очолить нинішній символ німецького футболу Юрген Клопп. При ньому молодий українець і отримав місце в основі команди.

Важко сказати, наскільки вагою був внесок фахівця в становлення Вороніна-гравця, однак сам Клопп зізнавався, що до моменту переходу в "Майнц", а це був 2000-й рік, українець помітно зловживав індивідуальними діями і не дуже любив відпрацьовувати в обороні. Незабаром, отримавши місце в складі команди, нападник став одним з її лідерів, а вже у другому сезоні став кращим снайпером Ліги з 20-ма м'ячами.

Саме тоді Вороніна викликали спочатку в молодіжну збірну України, а незабаром - і в головну команду країни (дебют припав на провальний матч проти Румунії). Звертали увагу на Вороніна та в Європі - зацікавленість в послугах гравця проявляли декілька італійських і німецьких клубів, а також - команда київського "Динамо", однак в 2003-му році нападник прийняв рішення перейти в "Кельн", який посів перше місце у другій Бундеслізі і отримав право на підвищення в класі.

Як пізніше зізнавався Воронін, перехід в стан "Козлов" був помилкою - в команді не було доброї робочої атмосфери, всередині панували напруженість і підозрілість, а на футбольному полі кожен тягнув ковдру на себе. Немає нічого дивного в тому, що вже на наступний сезон "Кельн" вилетів з елітного дивізіону, посівши тверде останнє місце і здобувши в 34-х матчах лише шість перемог.

Навіть у такій розхитаною команді, який був в тому сезоні "Кельн", українець був одним з кращих, тому немає нічого дивного, що під кінець Чемпіонату на футболіста з пропозицією про контракт вийшов "Байєр", в воротах якого Воронін розписався в одному з турів , позбавивши таким чином "Фармацевтів" трьох очок.

У Леверкузені Воронін провів три хороших сезону, винятком став, мабуть, хіба що останній - удача відвернулася від нападника, він став рідше забивати і часом піддавався критиці в ЗМІ за погану реалізацію, отримавши від журналістів образливе прізвисько "Вбивця моментів". Тому пропозиція від англійського "Ліверпуля" наспів дуже вчасно. 18 лютого 2007-го року українець в статусі вільного агента підписав контракт з "Ліверпулем" терміном на п'ять років.

Про час, проведений в складі "мерсисайдців", у Вороніна досі залишилися найтепліші спогади, незважаючи на те, що, що особливих шансів проявити себе в Англійській Прем'єр-лізі у форварда не було. У "Ліверпулі" на той момент підібралася дуже сильна група атаки з Дірком Кейтом, Йоссі Бенаюном, Райаном Бабеля, Пітером Краучем і Фернандо Торресом, що становили ударну силу "червоних".

Незважаючи на жахливу конкуренцію, Вороніну часом вдавалося не просто виходити на поле, а й грати в стартовому складі (спасибі знаменитому принципом ротації Рафи Бенітеса) - особливо добре справи пішли на початку дебютного сезону. Однак в цілому статистика нападника виглядає досить скромно - за два роки, проведені в Ліверпулі, Воронін не зіграв і в 30 матчах за команду Бенітеса, що для надщільного англійської календаря з великою кількістю внутрішніх кубків - показник досить скромний. На захист Вороніна, відзначимо, що велику роль в цьому не найвищому результаті зіграв розрив зв'язок, отриманий українцем в одному з матчів.

Через півтора року після підписання контракту з "Лівер" Воронін приймає рішення повернутися в Бундеслігу - найбільшу зацікавленість в послугах українця проявила берлінська "Герта", яка оформила орендну угоду строком на один рік. Правда, трохи раніше Воронін міг опинитися в дортмундській "Боруссії", яку очолив старий знайомий Юрген Клопп, який побажав знову бачити одесита в своїй команді, однак на той момент до переїзду в Дортмунд Воронін не був готовий, а після того, як зрозумів, що залишати Англію все ж доведеться, місце в складі "Чорно-жовтих" вже було віддано єгиптянинові Зідану. Так що, футболістові довелося в пошуках ігрової практики відправитися в Берлін.

Рішення виявилося правильним: в рідній стихії Бундесліги Воронін заграв на своєму звичному рівні, швидко вписався в новий колектив, який сам по собі виявився дуже конкурентоспроможним. У свій час берлінська команда, керована Люсьеном Фавром, навіть лідирувала в Чемпіонаті і розглядалася як претендент на Срібну Салатницю, по ходу турніру видавши кілька приголомшливих матчів, в тому числі - з "Баварією", яка була обіграна завдяки дублю Вороніна і блискучій грі чеського голкіпера Ярослава Дробни. У підсумку "Герта" боротьбу за чемпіонський титул НЕ здужаємо, відставши від першого місця на шість очок і завершивши чемпіонат на четвертій позиції в турнірній таблиці, проте сам сезон керівництвом клубу і фахівцями був визнаний дуже вдалим.

Зрозуміло, всі хотіли залишити Вороніна в команді, однак з "Ліверпулем" про викуп контракту не вдалося домовитися, тому в кінці сезону було повернення в Англію, де нападник почав отримувати ігрового часу ще менше, ніж раніше - в команду за великі гроші прийшов Роббі Кін , який, втім, і сам не показував нічого надприродного, проте мав більший авторитет і користувався довірою тренерського штабу, так і цінник в 20 млн фунтів стерлінгів зобов'язував.

Коли стало остаточно ясно, що в "Ліверпулі" робити більше нічого - наспів пропозицію від московського "Динамо". У січні 2010-го Воронін підписав контракт з командою Андрія Кобелєва. У "Біло-синіх" підібрався на той момент дуже непоганий склад - найдосвідченіші Фернандес, Вілкшир, Хохлов, брати Комбарова, Семшов, Самедов, а по ходу сезону в колектив влився знаменитий німецький форвард Кевін Кураньї. Незважаючи на відмінний підбір гравців, результати до москвичам так і не зуміли прийти - "Динамо" фінішувало на сьомому місці і відстає від Чемпіона "Зеніту" майже на 30 очок. На загальному сумному тлі особисті показники Андрія (29 матчів, 4 голи) виглядають не настільки невдало, проте, буде відверті, це не ті цифри, яких чекали.

Наступний сезон, в який команда увійшла з новим тренером Божовичем, обіцяв стати ще менш вдалим - наставник і лідери команди не знаходили взаєморозуміння, всередині колективу ширилися незгасаючі конфлікти, які раз у раз проривалися в пресу. Сама команда опускалася в турнірній таблиці все нижче і нижче, а Воронін зайняв місце на лавці запасних. Незабаром у керівництва клубу терпець увірвався, чорногорський фахівець був відправлений у відставку, його місце зайняв маловідомий тренер Сергій Сілкін, який тривалий час працював в "Динамо" з молодіжними командами. З приходом нового наставника гра команди моментально перетворилася, Воронін повернув собі місце в основі, а "Динамо" несподівано заграло так, що про команду стали говорити як про одне з найбільш реальних претендентів на чемпіонський титул.

Це була одна з найкрасивіших команд за всю історію новітнього російського футболу, а український нападник грав в ній чи не ключову роль. Саме навколо українського нападника згуртувався зоряний кістяк московського клубу з Семшова, Самедова, Кураньї, Місімовіч і інших, а сам Воронін довгий час ні разу не залишав поля без забитого м'яча або гольової передачі. У підсумку "Динамо" зайняло четверте місце в довгому і важкому перехідному чемпіонаті, не в останню завдяки тому, що Андрій став другим бомбардиром команди і найкращим її распасовщиком, набравши в кінці сезону 21 бал за системою гол + пас. Більше українця набрали лише Думбія, Кержаков і Траоре і стільки ж - напарник по атаці Кевін Кураньї.

На початку наступного сезону Вороніну довелося Москву покинути. Розбіжності лідерів команди з наставником Сергієм Сілкіним привели до кризи гри і результатів. В результаті Воронін спочатку був переведений в дубль, а потім, на правах оренди до 15 червня 2013 року перейшов до чергової німецький клуб, на цей раз - "Фортуну" з Дюссельдорфа.

Однак цього разу Німеччина не стала для Вороніна запасним аеродромом, як було раніше. В "Фортуні" він більше мучився, ніж грав. ЗМІ смакували численні скандали за участю форварда, а сам він міцно осів на лавці запасних , А з часом навіть пішов в тінь своєї нової дружини, яка стала постійною учасницею рейтингу найсексуальніших дружин футболістів.

Напевно українець залишився в "Динамо", якби знав, що через два тижні відправлять у відставку самого Силкіна, а команду очолить екс-тренер "Кубані" Дан Петреску. Ще тоді, в 2012-му році Воронін розглядав варіанти з поверненням в "Чорноморець". Відновити виступи за рідну команду в той раз не вийшло, однак у форварда ще є час, щоб дебютувати в чемпіонаті України. Як говорив сам Андрій: "Ліверпуль - класне місто, напевно один з найкрасивіших у світі. Але мене все одно вабить Одеса. Це дійсно моє місто, в інших я лише заробляю на хліб. Коли-небудь обов'язково повернуся на Україну".

У вас не встановлений Flash Player. Свіжу версію Flash Player'a ви можете завантажити на офіційному сайті

Однак, все це справи майбутнього, а нині Андрій Воронін - гравець команди московського "Динамо". У Чемпіонаті-2013/2014 на рахунку українського форварда москвичів 7 голів і 2 результативних передач. Можливо, ця статистика зміниться вже в найближчу суботу, коли команда Вороніна зіграє з "Уралом", в ворота якого Андрій в першому колі забив три м'ячі .

У вас не встановлений Flash Player. Свіжу версію Flash Player'a ви можете завантажити на офіційному сайті

Фотобонус:

фото - Getty Images, spiegel.de