Полезные материалы

Де пенсіонерам добре живеться

«Газета ...» поговорила з жителями країн, чиї пенсійні системи вчені називали успішними, і поцікавилася, як там живеться пенсіонерам.

Яка готується пенсійна реформа, якої вимагає МВФ, викликає багато питань. Якщо Рада прийме законопроект, представлений віце-прем'єром Сергієм Тігіпком, жінкам доведеться працювати зайвих п'ять років, при розрахунку виплат не будуть враховуватися зарплати до 1 липня 2000 року, а працюючим пенсіонерам не будуть робити перерахунок пенсій. Суворо? Так. Але і залишати все як є не можна. Частка населення пенсійного віку в Україні зростає, і Пенсійний фонд, що наповнюється за рахунок працюючих громадян, незабаром просто не зможе прогодувати всіх. Але викручуються ж якось інші держави - хоч їх досвід і не варто наосліп пересаджувати на наш грунт.

«У Новій Зеландії одиноким платять більше, ніж сімейним»

Римма Шкрабіна (заст. Головного редактора єдиної в НЗ російськомовної газети «Наша Гавань»):

- Взагалі, Нова Зеландія вважається раєм для старих і малих. Державної пенсії вистачає на гідне існування - природно, якщо не кожен день ходити в ресторан і не кожен місяць відправлятися в круїз. Виходячи на пенсію в 65 років, новозеландець давно має машину (і не одну), стабільне житло і все необхідне для спокійного життя. Іммігранти, які навіть не мають новозеландського трудового стажу, теж можуть отримувати пенсію, для цього потрібно прожити в країні 10 років. Розмір державних пенсійних виплат залежить лише від того, одинокий пенсіонер або сімейний. Самотні отримують на 87 новозеландських доларів більше, - 327 новозеландських доларів в тиждень (245 американських доларів). Крім пенсії, виплачують ще субсидію для оплати житла (близько 40%) і відшкодовують медичні витрати за минулий рік. Але у більшості є ще й власні накопичення, нерухомість ...

«В Англії збирають на похорон»

Марія Бударіна (вчитель приватної школи Queen Ethelburgas):

- В Англії пенсіонери - величезна проблема, їх 40%, живуть в середньому до 80 років і буквально всі працюють на них. Тому їм раз у раз погрожують підвищити пенсійний вік. Що стосується пенсій, то їх тут існує кілька. Перша - державна. Вона однакова для всіх - 200 фунтів (310 американських доларів). Друга - пенсія від роботодавця. Тут все залежить від зарплати та стажу. Наприклад, я до 65 років (Марія працює вчителем) від школи буду отримувати близько 500 фунтів (775 американських доларів). Тобто 700 фунтів (1086 американських доларів) на місяць мені гарантовано. Але як правило, ті, кому дозволяє матеріальне становище, роблять ще й добровільні пенсійні відрахування, а потім, на пенсії, можуть отримувати дивіденди з них. Як правило, до пенсії іпотека вже виплачена, а на їжу та оплату комунальних вистачить 150 фунтів (233 американських доларів), тобто навіть з мінімальної пенсії ще 50 фунтів (78 американських доларів) може залишитися. Англійці дуже горді, у них не прийнято просити допомоги у багатих родичів або у дітей. Коли старий вже не в силах себе обслуговувати, він йде в будинок для людей похилого віку, за це віддаючи своє житло державі. Зазвичай родичі не оплачують навіть похорон. Для нас, емігрантів, дико і страшно подібне спостерігати.

«Щоб отримати гідну пенсію, шведу потрібно 40 років працювати і весь час збирати»

Лассе Персон (адміністративний директор Стокгольмського інституту економік перехідного періоду):

- У Швеції пенсіонери отримують пенсію з трьох джерел. Перший - державна пенсія, її платять з відрахувань працюючих - це 18,5%. Якщо у людини є стаж 40 років і він отримував зарплату не нижчу за середню, то близько 13,5 тисячі крон ($ 1500) від держави він пенсію отримає. Вже на ці гроші можна жити. (Наприклад, буханець хліба в Швеції коштує 10-20 крон ($ 1,5-3), літр молока - 8 крон (близько долара. - Авт.).
Друге джерело доходів пенсіонера - пенсія від роботодавця. Про її розміри домовляється профспілка, але сума буде залежати від зарплати і терміну виплат внесків до профспілки. Державна і професійна пенсії в сумі складають 60 - 80% від зарплати. Плюс до цього - відсотки від добровільних внесків, тут у кожного індивідуальні доходи. Піти на пенсію у нас можна і в 61 рік, але, як правило, раніше 65 не вийде жоден утікач. Хоча пенсіонерам дозволено працювати до 67.

«Чилійські пенсіонери виживають, а не живуть»

Олег Ясинський (власник турагентства):

- Реформа в Чилі проходила під час диктатури Аугусто Піночета, в 1981 році. У ті роки в країні були заборонені політичні партії, профспілки, а преса перебувала під повним контролем військових. Чилійцям був нав'язаний перехід з державної пенсійної системи до приватних пенсійних фондів. Ця доля минула лише армію і поліцію - збройну опору режиму. Головними аргументами для переходу від державної пенсійної системи до приватної було те, що у держави з'явиться більше коштів на інші соціальні потреби, а у підприємців - на створення нових робочих місць. В результаті третина пенсіонерів отримує всього $ 200-300, інша третина - мінімум в $ 200. Середня пенсія, яка сплачується приватними пенсійними фондами - $ 450 в місяць. Ті ж, хто залишився в державній пенсійній системі, отримують в середньому по $ 740. Сприяє система тільки тим, хто буде безперервно виплачувати пенсійні внески протягом майже 50 років. Але з 6,15 млн учасників приватної пенсійної системи тільки 2,7 млн ​​внески в пенсійні фонди платять регулярно. 56% учасників приватних пенсійних фондів не зможуть претендувати навіть на мінімальну пенсію - безробітні, сезонні сільськогосподарські робітники, всі, у кого немає стабільної роботи з контрактом і гарантованим доходом. Виживають пенсіонери хто як може: одні шукають підробітку, іншим діти допомагають, але зараз все кусають собі лікті, що 30 років тому нарікань пішли на пенсійну реформу. Україна подібного вже точно не бажаю.

Хто скільки працює і сидить на пенсії

(клікніть тут, щоб збільшити малюнок)


знаючі люди

«Голландія і Швеція - кращі серед неідеальних»

Ганна Вахітова, старший дослідник Київського економічного інституту:

- Чому пенсійна система добре працює в Новій Зеландії? Та тому, що там немає таких демографічних проблем, як в Європі. Але подібна пенсійна система рано чи пізно призведе до нестабільності: тривалість життя зростає, кількість пенсіонерів буде лише збільшуватися, і працюють не зможуть їх забезпечити гідною пенсією. Тому-то для європейських країн - це пройдений етап. Що стосується чилійської пенсійної системи, то вона хороша для держави, яке, по суті, звільнило себе від головного болю за пенсіонерів. Але через латиноамериканської безробіття і низьку оплату праці ця система стимулює нерівність і всі проблеми, які з цим пов'язані: кримінальні, соціальні. Що до кращої пенсійної системи - то метод, який дозволить її визначити, шукають не перший рік.

Найближче до мети - вчені Австралійського центру фінансових досліджень і фірми «Мерсер» (один зі світових лідерів фінансового консалтингу). Вчені порівнювали як об'єктивні дані (співвідношення працюючих і пенсіонерів, наявність або відсутність фондового ринку і добровільної системи страхування), так і оцінки експертів, які дивилися, наскільки добре регулюється діяльність приватних пенсійних фондів і наскільки прозоро вони працюють. На підставі близько 40 показників вивели один індекс для кожної країни, і «переможцем» виявилася Голландія. Там найвищі пенсійні виплати - 105% від усередненої за весь трудовий стаж зарплати. В інших розвинених країнах цей показник в середньому не більше 72%. Причому з держбюджету голландцям сплачується лише 30% від середньої зарплати. 90% голландців роблять виплати в приватні пенсійні фонди - це дуже великий відсоток. Але вся справа в тому, що для тих, хто робить виплати в приватні фонди, держава зменшила податки, а самі фонди зобов'язало щорічно інформувати кожного вкладника про стан справ у фонді та про стан його вкладу. Трохи нижче показники в Швеції, хоча саме шведська пенсійна система вважається найстабільнішою в світі. Там гроші пенсійного страхування інвестують в державні облігації. Такі вклади приносять менший прибуток, ніж приватні фонди, але вони менш ризиковані. З ними щось може статися лише в разі дефолту країни.

«Ідеальна пенсійна система є, але вона працює тільки в ідеальному світі»

Аміль Кам'яниця, консультант Світового банку та Європейської комісії з реформування пенсійних систем:

- У жодній з країн, де мені доводилося бувати, пенсіонери не задоволені своїм життям. Пенсійної системи, яка робила б усіх задоволеними і при цьому не створювала проблеми для держави, ні в принципі. Теоретично дуже хороша трирівнева модель пенсійної системи, запропонована Світовим банком. Перший рівень - солідарна система, коли працюючі утримують пенсіонерів (то, що зараз в Україні), другий - обов'язкові індивідуальні пенсійні накопичення і третій - добровільні індивідуальні накопичення. За цією моделлю, виходячи на заслужений відпочинок, пенсіонер отримує три пенсії, а навантаження на державний пенсійний фонд менше. Але в чистому вигляді така модель ні в одній країні ідеально не працює. Скажімо, чилійцям довелося відмовитися від солідарної системи, в Словаччині, Сербії, Хорватії - від обов'язкових індивідуальних накопичень: громадянин стільки платив до загального пенсійного фонду, що нові відрахування були для нього непосильними.

Найближче до ідеалу Швеція: її складна пенсійна система дозволяє підтримувати найвищий рівень пенсій в світі (його обчислюють за співвідношенням середнього віку виходу на пенсію і середньої пенсії). Голландським пенсіонерам теж непогано живеться: держава всім платить якийсь мінімум, решта пенсіонери отримують з добровільних накопичень в приватних пенсійних фондах, які там працюють стабільно, тому вкладати в них гроші вигідно. Крім того, в Голландії з її припливом населення немає такої проблеми «старіння населення». Але Україні потрібно шукати свою модель, тому що ні шведська, ні голландська у вас працювати не будуть через нестабільність і нерозвиненість фінансового ринку (пенсійним фондам просто нікуди інвестувати гроші), через нестабільність національної валюти, через високу інфляцію і великих фінансових ризиків ...

Автор: Марина Осійчук

джерело: Газета по-киевски

Суворо?