Фінал чемпіонату світу з футболу: третє пришестя

Фото: ІТАР-ТАСС

13 липня на бразильському стадіоні "Маракана" вирішиться, хто - Німеччина або Аргентина - стане черговим володарем Кубка світу з футболу. Про перспективи кожної зі збірних міркує спортивний оглядач M24.ru Андрій Ярков.

Фінал. Німеччина - Аргентина (13 липня, Ріо-де-Жанейро)

З утворенням саме такий фінальної пари упав черговий рекорд мундіалі. Німці і аргентинці вже в третій раз в історії розіграють між собою Кубок світу за допомогою очного протистояння. Нагадаємо, що саме ці команди зустрічалися в золотих матчах турнірів 1986 і 1990 років.

Посилання по темі

Раніше аналогічним досягненням могла похвалитися і пара Бразилія - ​​Італія, бо суперництвом "селесао" і "Скуадри адзурри" завершувалися мундіалі-1970 і 1994. Також досить цікавий і інший факт. В ніч з неділі на понеділок триразові чемпіони світу або зникнуть як клас (по крайней мере, на найближчі чотири роки), або навпаки, таких стане цілих два. Перше відбудеться в разі тріумфу "бундесманншафт", а друге - при перемозі "альбіселеста".

Крім того, своєрідне змагання Європи і Південної Америки в плані завоювання чемпіонських титулів або підійде до "круглого рівності" 10:10 (при успіху Мессі і Ко), або Старий світ поведе з перевагою в два звання, чого раніше ніколи не траплялося.

При перемозі німців будуть встановлені і ще два рекорди. По-перше, європейська збірна тоді вперше добуде золото мундіалю на американському континенті. Ну а по-друге, ми станемо свідками третього поспіль (!) Тріумфу представників УЄФА, чого теж раніше ніколи не було. Нагадаємо, що позаминулий турнір виграли італійці, а минулий - іспанці.

Фото: ІТАР-ТАСС

Також можна сміливо констатувати, що нинішній чемпіонат завершиться справжньому футбольному класикою, адже майбутня зустріч стане для суперників вже сьомий (!) В рамках фінальних стадій всесвітніх футбольних форумів.

Вперше Німеччина і Аргентина зустрілися в 1958-му році в Швеції. Це було взагалі їх перше очне протистояння в історії. У матчі групового етапу німці здобули впевнену перемогу з рахунком 3: 1 і в підсумку посіли перше місце у своєму квартеті. Південноамериканці ж тоді стали останніми в групі і після принизливої ​​поразки 1: 6 від збірної Чехословаччини вирушили додому. Ну а для німецьких футболістів турнір завершився влучанням у квартет найсильніших. Правда, при цьому, в призери вони так і не потрапили, обмежившись підсумкової четвертою позицією.

Через вісім років команди потрапили в одну групу англійського чемпіонату світу 1966 року. На цей раз була зафіксована безгольову нічию, яка дозволила як тим, так і іншим, впевнено вийти в чвертьфінал. Обігравши двох інших суперників по квартету (іспанців і швейцарців), німці пробилися в наступний етап змагань з першого місця, а "небесно-блакитні" - з другого.

У підсумку "бундестім" знову виступила набагато краще аргентинців, які в боротьбі за путівку в півфіналі поступилися господарям турніру. Збірна ж тоді ще ФРН стала срібним призером, програвши золотий матч тим же англійцям в додатковий час (2: 4).

Фото: ІТАР-ТАСС

Як з'ясувалося, для того, щоб нарешті насолити німцям, "альбіселеста" були потрібні дві речі. По-перше, їм потрібна була зустріч в одній з країн Нового світу, а по-друге, наявність в їх складі футбольного генія. І те, і інше аргентинці отримали на мексиканському мундіалі 1986 року. Легендарний Дієго Марадона вивів свою команду у фінал, зробивши по дублю в попередніх фіналу проти німців іграх з англійської та бельгійської збірними. Родоначальники футболу були обіграні в чвертьфіналі 2: 1, а "червоні дияволи" в півфіналі - 2: 0.

У вирішальному матчі турніру Марадона не забив, однак замість цього став автором трьох гольових передач, після яких ворота "бундесманншафт" вразили Хосе Луїс Браун, Хорхе Вальдано і його тезка Бурручага. Збірна Аргентини взяла верх 3: 2 і стала дворазовим чемпіоном світу, наздогнавши німців за цим показником.

Однак, рівність протрималося лише чотири роки, до наступного чемпіонату світу в Італії, де суперники знову зустрілися в фіналі. Гольової феєрії на цей раз не вийшло, а все вирішив досить сумнівний пенальті, призначений мексиканським арбітром Едгардо Кодесаль Мендесом в ворота південноамериканців в кінцівці другого тайму. Захисник німецької команди Андреас Бреме при ударі з одинадцятиметрової позначки був точний, і в підсумку в футбольному світі встановилося тривладдя.

З 1990 по 1994 рік на планеті було аж три триразових чемпіона світу - Бразилія, Італія і Німеччина. Ну а тодішній наставник німців Франц Беккенбауер став другою людиною, хто виграв мундіаль як в якості гравця, так і в ролі головного тренера. Першим же був знаменитий бразильський "Муравей" Маріо Загалло, який переміг в 1958 і 1962 роках як футболіст, а в 1970-му вже як керманич "канаріньі".

На позаминулому мундіалі 2006 року в Німеччині відбулися п'яті побачення німців і аргентинців. Основний і додатковий час чвертьфінального матчу переможця не виявив (1: 1), і суперникам довелося завершувати протиборство серією пенальті. На той момент обидві команди вважалися неперевершеними майстрами по цій частині. За їхніми плечима було вже по три виграні серії одинадцятиметрових на чемпіонатах світу.

Фото: ІТАР-ТАСС

"Бундестім" по пенальті проходили французів в півфіналі турніру 1982 року, мексиканців в чвертьфіналі ЧС-1986 і англійців в битві за вихід у фінал мундіалю-1990. Аргентинці в тому ж 1990-му виграли серії у югославів і італійців у чвертьфіналі та півфіналі відповідно, а через вісім років після цього зробили те ж саме і щодо англійців у зустрічі 1/8-й фіналу.

Удачливее в битві "титанів пенальті" виявилися гравці "бундестім", які реалізували чотири удари з чотирьох, в той час як латиноамериканці двічі схибили. Голкіпера суперників не змогли тоді переграти Роберто Айяла і хавбек Естебан Камбьяссо. В результаті збірна Німеччини вийшла у півфінал свого домашнього мундіалю, однак протиборство з аргентинцями відняло у неї багато сил. У зустрічі з італійцями німці пропустили два м'ячі в додатковий час, і в результаті задовольнялися "лише" бронзою, обігравши в матчі за третє місце команду Португалії.

Ну і, нарешті, чотири роки тому в ПАР пройшло побачення, яке до сих пір сниться аргентинським уболівальникам в страшних снах. Це знову був чвертьфінал чемпіонату світу, але тепер уже пройшов при беззастережному перевагу німецької дружини. Німці зламали оборону "небесно-блакитних" (керованих в якості головного тренера Дієго Марадоною) чотири рази, і при цьому залишили свої ворота на замку. Втім, і на цей раз "бундесманншафт" не змогла подолати півфінальний бар'єр. Турнір знову завершився для неї бронзовим фінішем після поразки від іспанців і послідував за ним успіху в протистоянні зі збірною Уругваю.

Таким чином, з шести зустрічей з аргентинцями в рамках фінальних стадій чемпіонатів світу, команда Німеччини виграла три. Двічі фіксувалися нічиї, одна з яких завершилася перемогою німців в серії післяматчевих пенальті. Ну і одного разу (у фіналі мундіалю 1986 року) верх взяли їхні суперники. Тому й не дивно, що фаворитом майбутнього бою більшість фахівців і вболівальників, а також не мають пристрастей букмекери вважають підопічних йохима Лева.

Фото: ІТАР-ТАСС

Сюди ж можна додати ще два найважливіших показника, де перевага європейської команди просто беззаперечний. По перше. в складі збірної Німеччини є справжній фахівець з Аргентині, коли справа стосується чемпіонатів світу. Мова про форварда Мирославі Клозе, який забив єдиний м'яч "бундесманншафт" у зустрічі 2006 року, а також зробив дубль чотирма роками пізніше. Відзначився в 2010-му і Томас Мюллер, який тоді відкрив рахунок вже на третій хвилині і поклав початок майбутньому розгрому "альбіселеста".

Ну а по-друге, німці просто розкішно виглядають в атаці на нинішньому турнірі. У своїх шести попередніх зустрічах вони в цілому наколотили своїм суперникам аж 17 (!) М'ячів, сім з яких влетіли в сітку воріт бразильців в який став воістину історичним півфіналі. Аргентинці ж забили "тільки" вісім разів, причому три з цих голів вони "спорудили" в матчі з Нігерією - вже після того, як забезпечили собі місце в плей-офф.

Проте, є і один досить важливий показник, що говорить на користь "небесно-блакитних". В ніч з неділі на понеділок пройде вже десятий фінал чемпіонату світу, в якому американська збірна змагатиметься з європейської. Список попередніх дев'яти виглядає наступним чином:

Фінали чемпіонатів світу Європа проти Південної Америки

ЧС-тисячу дев'ятсот шістьдесят дві. Бразилія - ​​Чехословаччина - 3: 1

ЧС-1970. Наступні Бразилія - ​​Італія - ​​4: 1

ЧС-1 978. Аргентина - Нідерланди - 3: 1 (у додатковий час)

ЧС -1986. Аргентина - Німеччина - 3: 2

ЧС-1990. Німеччина - Аргентина - 1: 0

ЧС-+1994. Бразилія - ​​Італія - ​​0: 0, по пенальті - 3: 2

ЧС-1998. Франція - Бразилія - ​​3: 0

ЧС-2002. Бразилія - ​​Німеччина - 2: 0.

Зверніть увагу на те, що південноамериканці мають тут незаперечна перевага - сім успіхів проти двох. Та й безпосередньо у Аргентини поки дві перемоги при одній поразці, а у Німеччині - навпаки.

Аргентинці мають перевагу (причому, досить значний) і щодо результатів товариських матчів проти свого майбутнього суперника. З 13 "товарняків" латиноамериканці виграли вісім, а їх опоненти тільки три. Ну і відповідно ще дві гри завершилися внічию. Також не було виявлено переможець (2: 2) і у зустрічі групового етапу розіграшу Кубка Конфедерацій 2005 року, що проходив дев'ять років тому на футбольних полях Німеччини.

Втім, німці настільки обожнюють своєрідну симетрію щодо своїх досягнень на двох головних турнірах (ЧС і ЧЄ), що в їх майбутнє поразку зараз просто не віриться. Судіть самі. Збірна Німеччини шість разів грала у фінальних матчах чемпіонатах Європи і весь час чергувала успіхи з невдачами. У 1972-му вона розгромила збірну СРСР - 3: 0, в 1976 поступилася в серії пенальті футболістам з Чехословаччини (після нічиєї 2: 2 в основний і додатковий час), в 1980-м здолала бельгійців 2: 1, але в 1992-му програла 0: 2 данцям. І, нарешті, після перемоги над чехами (2: 1 в додатковий час при правилі «золотого» гола) було поразку 0: 1 від іспанців у фінальній зустрічі Євро-2008.

Що ж стосується чемпіонатів світу, то тут у наявності просто справжнісінька фантастика, заснована на надзвичайної стабільності. За підсумками п'ятнадцяти післявоєнних мундіалі (крім самого першого з них, де Німеччина не брала участі з причин політичного характеру - в 1950 році це було просто виключено) "бундестім" домоглася просто неймовірного показника. По-перше, вона незмінно (!) Як мінімум доходила до чвертьфіналу, а по-друге, розподілила підсумкові результати наступним чином:

Виступи Німеччини на останніх 15 чемпіонатах світу

Поразки у фіналах: (4) 1 966, 1982, 1986 і 2002

Поразки в півфіналах: (4) в 1958, 1970, 2006 і 2010

Поразки в чвертьфіналах (або виліт за підсумками чвертьфінальної стадії): (4) 1962 1978, 1994 і 1998.

Зверніть увагу, що німці досягли повної рівності за підсумками перших восьми турнірів (1954 - 1982), а тепер вони знаходяться за крок від аналогічного завершення і "другого кола" (1986 - 2014 року). Бракує якраз саме перемоги у фінальній зустрічі нинішнього чемпіонату.

Матч за третє місце. Бразилія - ​​Нідерланди (12 липня, Бразиліа).

Дані суперники зіграють в матчі фінальної стадії чемпіонату світу вже вп'яте. Зараз, як і в інших чотирьох випадках, їм належить бій за певну футбольну цінність. В даний момент це буде суперечка за бронзові нагороди мундіалю. Якщо переможуть господарі турніру, то вони стануть вже десятикратними призерами ЧС. Нагадаємо, що Бразилія п'ять разів (більше всіх в світі) ставала володарем головного призу (1958, 1962, 1970, 1994 і 2002 роки), двічі завойовувала срібло (1950 і 1998), а ще на двох всесвітніх форумах (1938 і 1978) займала підсумкове третє місце.

Фото: ІТАР-ТАСС

Жителі ж Країни Тюльпанів нині мають шанс зійти на п'єдестал пошани в четвертий для себе раз. На даний момент в їх колекції є нагороди виключно срібного гідності, здобуті за підсумками чемпіонатів світу 1974, 1978 і 2010 років.

Вперше бразильці і нідерландці зустрілися на мундіалі сорок років тому. Фактично та гра була півфінальній, проте офіційно вона іменувалася матчем третього (заключного) туру другого групового етапу. На цій стадії змагань вісім команд були розбиті на два квартети, переможці яких отримували право зіграти між собою у фіналі, а ті команди, що займали другі місця, ставали учасниками протиборства за бронзові медалі.

Обігравши футболістів з НДР і Аргентини у зустрічах перших двох турів, "селесао" і "помаранчеві" перетворили своє суперництво в справжнісінький півфінал, правда, з однією відмінністю від класичного варіанта. "Заводний апельсини" могли дозволити собі зіграти з "канаріньей" внічию, бо мали кращу в порівнянні з опонентами різницю забитих і пропущених м'ячів - 6: 0 проти 3: 1.

Але збірної Нідерландів цієї переваги не було потрібно. У другому таймі ворота південноамериканців вразили два Йохана - Неескенс і Кройф, і в результаті "помаранчеві" впевнено зробили крок до фіналу, а бразильці склали з себе повноваження діючих чемпіонів світу. Свої останні матчі того турніру обидві команди програли - представники Країни ламбади поступилися полякам в суперечці за бронзу, а нідерландська дружина виявилася битою збірної ФРН у фіналі.

Фото: ІТАР-ТАСС

Через двадцять років суперники зійшлися вже в чвертьфінальному матчі чемпіонату світу в США. Ця гра вийшла набагато більш результативною. Бразильська команда взяла своєрідний реванш, вигравши з рахунком 3: 2. Автором переможного голу чарівників м'яча став захисник Бранко, який відзначився за десять хвилин до закінчення другого тайму. Нагадаємо, що саме той мундіаль зробив "канарінью" тетракампеонам, і ось уже на протязі останніх двадцяти років саме вона має перевагу над усіма іншими збірними в плані кількості завойованих чемпіонських титулів - Італія перемогла в четвертий раз вже після того, як бразильці стали пентакампеонами.

У 1998-му році шанс на реванш представився вже нидерландцам, проте скористатися ним вони не змогли. Півфінальний матч другого за рахунком французького мундіалю завершився нічиєю 1: 1, і суперникам довелося визначати переможця в серії пенальті. Її героєм став тодішній голкіпер збірної Бразилії Клаудіо Таффарел, який відбив удари у виконанні Філіпа Коку і Рональда де Бура.

Південноамериканці пробилися до фіналу, вигравши серію з рахунком 4: 2, проте захистити свій титул в результаті не змогли. В золотому матчі вони за всіма статтями поступилися французам 0: 3 і отримали малоприємну для себе приставку "віце". У свою чергу, "помаранчеві" взагалі залишилися тоді без медалей, програвши 1: 2 хорватам зустріч за бронзу.

І все-таки реванш відбувся. На минулому чемпіонаті світу в ПАР бразильці і нідерландці склали одну з чвертьфінальних пар. Початок суперництва за потрапляння до квартету найсильніших команд турніру залишилося за пентакампеонами. Вже на десятій хвилині Робіньо відкрив рахунок, скориставшись дурнуватій помилкою опонентів в обороні. Але після перерви своє вагоме слово сказав один з лідерів нинішньої збірної Нідерландів Уеслі Снейдер. З інтервалом в 15 хвилин він забив два м'ячі, і в підсумку приніс своїй команді жаданий пропуск в півфінал.

Ну а в підсумку "тюльпани" завоювали чотири роки тому вже третє за рахунком срібло. Обігравши у півфіналі уругвайців, Снейдер і Ко поступилися у вирішальному матчі мундіалю іспанцям (0: 1 в додатковий час).

Таким чином, збірні Бразилії та Нідерландів по два рази пройшли один одного на різних стадіях чемпіонатів світу. У семи же товариських же матчах, проведених між даними командами, невелику перевагу має "канарінья" - на її рахунку дві перемоги при чотирьох нічиїх і одній поразці.

На закінчення наведемо список всіх бронзових зустрічей ЧС, зробивши вельми цікаві висновки на його підставі:

Матчі за третє місце

ЧС-тисяча дев'ятсот тридцять вісім. Бразилія - ​​Швеція - 4: 2

ЧС-1950 - не проводилась

ЧС-тисяча дев'ятсот п'ятьдесят-чотири. Австрія - Уругвай - 3: 1

ЧС-1958. Франція - Німеччина - 6: 3

ЧС-тисячу дев'ятсот шістьдесят дві. Чилі - Югославія - 1: 0

ЧС-+1966. Португалія - ​​СРСР - 2: 1

ЧС-1970. Наступні Німеччина - Уругвай - 1: 0

ЧС-1 974. Польща - Бразилія - ​​1: 0

ЧС-1 978. Бразилія - ​​Італія - ​​2: 1

ЧС-1982. Польща - Франція - 3: 2

ЧС -1986. Франція - Бельгія - 4: 2 (в основний час - 2: 2)

ЧС-1990. Італія - ​​Англія - ​​2: 1

ЧС-+1994. Швеція - Болгарія - 4: 0

ЧС-1998. Хорватія - Нідерланди - 2: 1

ЧС-2002. Туреччина - Південна Корея - 3: 2

ЧС-2006. Німеччина - Португалія - ​​3: 1

ЧС-2020. Німеччина - Уругвай - 3: 2

У 1930 році зустріч між програли у півфіналах збірними Югославії та США було вирішено не проводити, а в 1950 турнір вінчав так званий фінальний кругової етап для чотирьох переможців груп. У підсумку третє місце тоді посіла команда Швеції, а четверте - Іспанії.

Фото: fifa.com

Матч за Третє місце, в якому лицем до лиця зійдуться європейська и американська Збірні состоится на чемпіонатах світу Вже у восьмий раз. Поки невелика перевага тут на боці представників Старого світу - 4: 3. Втім, з 18 комплектів бронзових нагород, що були розіграні раніше, європейцям дісталися аж 15 (!). Причому Європа не віддає бронзу, починаючи з 1982 року (протягом восьми останніх турнірів поспіль).

Ну а найцікавіше полягає в тому, що на матчі за третє місце можна непогано заробити. Зверніть увагу на те, що аж з 1978 року (дев'ять останніх чемпіонатів поспіль) в бронзової зустрічі забивається як мінімум три м'ячі в основний час. Так що дуже популярну ставку на так званий загальний тотал більше 2.5 голів в матчі тут не зробити просто гріх.

Цілком доречно ризикнути, взявши навіть тотал більше 3.5 м'ячів (на що дається набагато вищий коефіцієнт), бо середня результативність сімнадцяти проведених ігор за третє місце становить рівно 4 голи за зустріч (забито в цілому 68 м'ячів). І що дуже важливо знати, тут має місце не випадковість, а справжнісінька закономірність. Справа в тому, що після поразок у півфіналі команди зазвичай розкріпачуються, адже золото вже не добути. А тому футболісти, що називається, перестають "гризти землю" при оборонних діях, вважаючи за краще цього відкритий атакуючий футбол на радість численним уболівальникам.

Андрій Ярков

сюжет: Чемпіонат світу з футболу в Бразилии