Полезные материалы

Сергій Юран: "За явною перевагою Франції Росія поступитися не повинна"

Екс-форвард збірної вважає, що поразка від Бразилії додасть нам впевненості

Колишній форвард збірних СРСР, СНД і Росії Сергій ЮРАН давно вже перейшов на тренерську терені, тому дивиться на футбол відповідним чином. Без махання шаблями, різких випадів і з очевидним довірою до колег.

- Скажіть, будь ласка, Сергій, навіщо ж це наша збірна чотири рази поспіль грає з найсильнішими світу цього: Аргентина, Іспанія, Бразилія, а тепер ще й Франція (27 березня в Санкт-Петербурзі)?

- Я вважаю, що це абсолютно правильно. А якби постійно зустрічалися з «плюшевими» командами, що б це була за підготовка до чемпіонату світу? Футболісти повинні відчувати рівень суперництва, яким загрожує мундіаль. Навіть такі поразки, повірте, тільки додають впевненості.

- Невже? Я вважав, що, навпаки, є небезпека знищити віру в себе, особливо для молодих гравців.

- Ну вони ж не діти з початкової школи. Прекрасно знають, хто їм протистоїть, адекватно зіставляють свій рівень і суперника. Якби отримували по три від Угорщини, Сербії чи Єгипту, напевно, могли б сісти в психологічну яму. Та й перший тайм проти Бразилії був цілком пристойним.

- Але ці гранди ніяк не корелюють з нашими суперниками по групі ...

- Це не має жодного значення. Чим сильніший суперник, тим вище планка, до якої ти прагнеш.

- Тобто немає відчуття, що нашого тренера Черчесова ставлять перед фактом? Вийшло домовитися з такими суперниками - як, мовляв, від цієї можливості відмовлятися!

- Звичайно, ні. Упевнений, що такі спаринги абсолютно вписуються в план підготовки Черчесова.

- Тепер, власне, про молодих гравців, за моральний стан яких я так переймаюся. Зрозуміло, що немає Джикия і Васіна, але на Кутепова або Граната після такої гри хіба можна розраховувати? Нехай це і звучить жорстко, але не час покласти край експериментам зі складом?

- Насторожують не так індивідуальні помилки, скільки травми, які пішли буквально косяком. Особливо відчутна втрата Джикия, який додавав буквально від матчу до матчу. А будь-які прорахунки піддаються розбору, і вихід цілком може бути знайдений. Було б куди тривожніше, «вози» нас Бразилія протягом всієї гри. А цього не було.

А цього не було

фото: Геннадій Черкасов

Росія - Бразилія: результат сумний, але підхід правильний.

- Чи не вважаєте, що при таких катастрофічних втратах в оборонній лінії необхідно відходити від догм і непорушних схем? Ні трьох центральних захисників - перебудовуватися на систему 4-3-2-1.

- У будь-якого тренера сьогодні два варіанти побудови оборонної лінії. Якщо тут постійно награвалися три центральні захисники, ось так відразу торохнути в іншу сторону дуже складно. Думаю, що з Саудівською Аравією і Єгиптом Черчесов буде грати інакше.

- Так з ними ми якраз і починаємо чемпіонат, чому ж не моделюємо тоді інші варіанти?

- Так це ж були Бразилія, Іспанія і Аргентина! Який тренер не буде «чіплятися» за результат в матчі з такими командами, нехай вони і товариські! Тим більше що інших-то у нас і не було.

- Раз вже тренер зайняв настільки тверду позицію щодо Денисова і ряду інших футболістів, чому все-таки так багато перестановок кожен раз? Ось був хороший листопадовий матч з іспанцями, так і взяти б його за основу. Грали Жирков, Смольников, Дзагоєв - ось і не позбавляти їх місця в основі!

- Гравці тільки вкочується в сезон, знаходяться в різному функціональному стані. Тренер візуально визначає, хто краще готовий на даний момент. Плюс додаткова конкуренція. І при чому тут листопад, коли зараз майже квітня?

- Але якось важко повірити, що за дві-три тренування можна на сто відсотків оцінити стан футболістів. Невже офіційні матчі за клуби не є кращим барометром?

- Знову-таки потрібно відштовхуватися від тренерського плану на гру. Хто знає, грай Дзагоєв з перших хвилин - не позначилося б це на оборонних діях в першому таймі? Діяти з бразильцями на зустрічних курсах смерті подібно. А до перерви, як я вже сказав, і суперника досить впевнено стримували, і свій момент шукали.

- Чи не могли грати більш агресивно і зухвало через різниці у фізичному стані?

- Зрозуміло. Не ввійшли ще в оптимальний ігровий тонус. Та й в таку погоду, зауважив, граємо ми якось більш скуто.

- Було видно, наші футболісти не готові до рішучого, швидкого відбору з боку бразильців. Як нівелювати цю різницю в швидкості прийняття рішень?

- Складно це з бразильцями - для будь-якої збірної. З Хорватією або Сербією грали б куди спокійніше і впевненіше.

- Гості довгий час били якраз в руки Акінфєєва, але, взагалі, отримати вдома 13 ударів в створ навіть від пентакампеонів - це явний перебір.

- Перебір, звичайно. Але коли люди грають в кращих клубах світу, вони вміють часто потрапляти в ворота.

- Проте в першому таймі бразильці мали лише 3-4 напівмоменти. Що сталося у другому, коли вони реально могли забити півдюжини м'ячів?

- Чи не дотерпіли, м'яч зовсім перестав триматися попереду. Просіла середня лінія, тому все навантаження лягло на оборону.

- Не в перший раз бачимо, як просто спостерігає за атаками суперника Зобнин. Хіба це його позиція? Та й Головін дивним чином опинився на хвості у Пауліньо в епізоді з пенальті ...

- Це вже тренеру розбирати. І справа не тільки в цих епізодах, в Головіні з Зобнина ... Сучасний футбол вимагає вміння оборонятися від всіх. Але при цьому необхідно відштовхуватися від клубного досвіду, інакше навички в тій чи іншій ситуації дійсно може не вистачити.

- Чого тепер чекати від вівторка зустрічі з французами, які приїдуть з більшою мотивацією після домашньої поразки від Колумбії?

- За явною перевагою поступитися, вважаю, не повинні. Розбір тренери проведуть, трьох-чотирьох гравців напевно поміняють. До того ж Франція об'єктивно слабша Бразилії. Дамо бій!

Футбол. Товариський матч

Росія - Бразилія - 0: 3 (0: 0)

Голи: Міранда, 53 (0: 1). Коутіньо, 62 - з пенальті (0: 2). Паулінью, 66 (0: 3).

Росія: Акінфєєв - Кутепов, Гранат, Кудряшов - Самедов (Смольников, 80), Комбаров (Жирков, 76) - Глушаков (Антон Олексій Андрійович Міранчук, 64), Зобнин (Єрохін, 85), Головін - Олексій Олексій Андрійович Міранчук (Дзагоєв, 55) - Смолов (Заболотний, 71).

Читайте матеріал: Олександр Мостовий прокоментував поразку від Бразилії: «Всьому виною шалені гроші»

Скажіть, будь ласка, Сергій, навіщо ж це наша збірна чотири рази поспіль грає з найсильнішими світу цього: Аргентина, Іспанія, Бразилія, а тепер ще й Франція (27 березня в Санкт-Петербурзі)?
А якби постійно зустрічалися з «плюшевими» командами, що б це була за підготовка до чемпіонату світу?
Невже?
Тобто немає відчуття, що нашого тренера Черчесова ставлять перед фактом?
Зрозуміло, що немає Джикия і Васіна, але на Кутепова або Граната після такої гри хіба можна розраховувати?
Нехай це і звучить жорстко, але не час покласти край експериментам зі складом?
Чи не вважаєте, що при таких катастрофічних втратах в оборонній лінії необхідно відходити від догм і непорушних схем?
Так з ними ми якраз і починаємо чемпіонат, чому ж не моделюємо тоді інші варіанти?
Раз вже тренер зайняв настільки тверду позицію щодо Денисова і ряду інших футболістів, чому все-таки так багато перестановок кожен раз?
І при чому тут листопад, коли зараз майже квітня?