Полезные материалы

Куплене дитинство. Чи потрібні футболу трансфери неповнолітніх

Гранди європейського футболу вже давно почали конкурувати не тільки за кращих на даний момент футболістів на планеті, але і вплуталися в сутичку за запрошення перспективних гравців, які ледь досягли повноліття. Одним із прикладів цього стало підписання "Реалом" 16-річного Вінісіусом Жуніора. Офіційно перехід відбудеться тільки через два роки, коли гравцеві виповниться 18, але вже зараз всі деталі улагоджені і необхідно лише дочекатися покладеного віку. Бразильського таланту "вершкові" придбали пишно, дочекавшись покладеного віку, але ж безліч трансферів залишаються поза глядацької уваги, тому що відбуваються, коли гравцям ще немає і шістнадцяти. UA-Футбол намагається зрозуміти, чи несуть якусь користь трансфери дітей, і чи отримують з цього вигоду всі сторони.

Скаут UA-Футбол. Вінісіус Жуніор. За кого Реал не пошкодував 61 млн євро?

Уже кілька років запрошення в академії юнаків і юніорів введено в законодавче русло, але постійно виникають складнощі, які клуби намагаються обійти не зовсім правовим шляхом.

Хаос в трансферному цеху 15-ти і навіть 14-річних відбувається не тільки в українському футболі. Навіть у Великій Британії, де, здавалося б, не повинно бути темних плям, клуби дозволяють собі переманювати молодих талантів, використовуючи далеко не завжди чесні методи. Самі гравці (так-так, в такому юному віці), в свою чергу, вже заносять "в конвертах" певну суму агентам, які сприяли переходу. І всі ці процеси не регульовані, адже підписати повноцінну угоду можна лише з настанням повноліття. Тобто крім банальних питань з обходом оподаткування, клуби самі ж нариваються на можливі заборони на реєстрацію новачків в першу команду в майбутньому, як це було з "Реалом", "Барселоною" і "Атлетіко". Зрозуміти гравців і їх батьків можна: хто ж відмовиться спробувати щастя на Туманному Альбіоні, якщо до цього всю поки ще коротке життя доводилося тренуватися на купинястих полях, наприклад, Житомира. Свої аргументи і у клубів: якщо чергового "нового Мессі» не підпишеш ти, завтра він вже буде забивати у ворота твоєї команди.

День захисту дітей. ФІФА проти Мадрида

Не менш важливе питання, хоч і по дотичній відноситься до трансферів дітей, компенсація за їх виховання. Тисячі так і не зуміли прокласти собі дорогу у великий футбол виключно тому, що зацікавлені в них клуби не зуміли виплатити неустойку рідним школі або академії футболіста. Так, на початку 2016- го вихованець "Шеффілд Уенсдей" Люк Френсіс в інтерв'ю британській пресі повідомив, що змушений виступати в недільній лізі (щось на зразок наших чемпіонатів міст або районів), тому що все відмовилися виплатити його рідному клубу 250 тисяч фунтів за підготовку молодого гравця. Коли йому виповнилося 11, були підписані перші паперу, але в 13 "Шеффілд" попрощався з ним, не побачивши перспективи.

Ще більш важка ситуація в Україні. Наприклад, в недавньому інтерв'ю UA-Футбол Павло Полегенько говорив, що три місяці перебував без клубу, тому що ніхто не міг (або не хотів) виплатити за нього компенсацію "Динамо". На щастя, на нашого героя знайшовся попит в Кропивницького. Але просто варто подивитися на гравців, які ще років п'ять тому виступали в "Динамо-2" або в U-21 (тут же доречно написати і про "Шахтар"), а також порівняти їх зі списком виконавців, які продовжують професійну кар'єру, і задуматися, чи все справа у відсутності таланту у футболістів. Одиниці в Україні готові викладати гроші за новачків, тут же мова йде і зовсім в трансфері потенційно вільного агента, а у виплаті за нього третій стороні.

Хеппі-енди бувають і тут, хоча трапляються досить рідко. За форвардом "Лестера" Джеймі Варди в 16 років не просто не було черги, його відрахували з академії "Шеффілд Уенсдей". Тільки прагнення самого гравця досягти чогось у футболі спонукало повернутися в гру через рік і почати підйом з восьмого рівня англійської ієрархії до перемоги з "лисицями" в АПЛ.

Громадськість поки більше зі скептицизмом дивиться на всі рухи клубів в напрямку вундеркіндів. Але так чи погано, коли ще не зміцнілий гравець покидає рідний клуб і змінює його на більш статусний?

Ні для кого не секрет, що фраза "перехід від дитячого футболу до дорослого" є одним з найбільш непробивних аргументів, коли мова заходить про гравців, які не змогли розкритися, підписавши перший професійний контракт. Наприклад, в регбі число втрат спортсменів, які зможуть перейти з юнацького на юніорський рівень (разговар навіть ще не про дорослому спорті), досягає дивовижних 76%. Багато з часом самі залишають гру мільйонів, знаходячи в житті інші інтереси, але в ряді молодих це бажання "допомагає" відбити відсутність перспектив.

Віктор Вальдес і Пепе Рейна в "Ла Масії" /stoneforest.ru

Окреме питання: чи здатні маленькі клуби дати своїм вихованцям таке ж футбольну освіту, як більш заможні. З більш сучасними технологіями і інфраструктурою; тренерами, які намагаються не відставати від прогресу і на практиці готові показати, як пройти переломний моменти в житті. Тут же доречно поставити і питання мотивації: займатися на пустирі поруч зі школою, де регулярно виникають проблеми навіть з сіткою на ворота, або коли поруч з твоїм тренувальним полем буде перебувати "Камп Ноу", що вже достатній привід навіть у контрольній грі викладатися на сто відсотків, не кажучи вже про можливе відвідування тренування Мессі або (якщо брати не "Барсу") Моуріньо з Анчелотті.

Для прикладу можна взяти Олександра Караваєва, який в 13-річному віці змінив херсонську "Освіта" і перебрався в структуру донецького "Шахтаря". Цей перехід є всі підстави вважати трансфером, однак навряд чи коли-небудь буде пролито світло, отримав скромний клуб на півдні країни від "гірників" хоча б щось крім мінімальної компенсації за його виховання на початковому етапі. Але уявімо, що Караваєв (а разом з ним і Нойок, які удвох змінили Херсон на тоді ще Донецьк) так в "ОСВІТІ" і залишилися. Яка ймовірність, що вони обидва коли-небудь отримали б шанс крізь херсонські нетрі дотягнутися до рівня хоча б українського елітного дивізіону? І це не кажучи вже про кар'єру в Туреччині, де минулої весни отримав шанс себе проявити "Кара". Нехай не так успішно, як того хотілося б, але є підозра, що ніякої Шаблій не допоміг би влаштувати гравця херсонського "Кристала" в "Фенербахче".

Скаут UA-Футбол. За ким стежити на молодіжному чемпіонаті Європи?

Голкіпер "Наполі" Пепе Рейна виявився одним з тих, хто зважився (або допомогли зважитися батьки) в 13 років перебратися зі скромної школи "Мадрид Оесте" в легендарну каталонську "Ла Масію": "Там говорили, що допомагають нам зростати не тільки, як футболістам, а й як особистостям. і це правда. Я прогресував в академії "Барселони" значно швидше ".

У 15 років "Ла Масію" поповнив Мікель Артета, в 13 - Ліонель Мессі, в 12 - Андрес Іньєста. Приклад "Барселони", яка в останні роки стабільно є топом світового футболу і регулярно може похвалитися в основному складі своїми вихованцями, став для багатьох клубів приводом і самим звернути увагу на дитячо-юнацький футбол. Одним з найактивніших в цьому напрямку продовжує залишатися лондонський "Арсенал", за що деякі з уболівальників встигли дати наставнику команди Арсену Венгеру відповідне прізвисько, стосовно його надмірній любові до неповнолітніх. Ну, а про переїздах перспективних футболістів в "Динамо", "Шахтар" або інші академії в межах України кожен з нас може привести безліч прикладів.

Можна всією душею ненавидіти школи великих клубів за почасти навіть нахабна поведінка, але незаперечним є той факт, що футболісти, умовно кажучи, з київського та донецького клубів мають велику ціну у вітчизняному футболі завдяки своєму футбольному освіти, підготовці або навіть імені академій. Інша справа, скільки при цьому залишається незатребуваних, які, по ідеї, могли б принести користь рідним клубам нехай і не в Лізі чемпіонів, але хоча б на рівні Першої або Другої ліг.

З урахуванням активності ФІФА в напрямку трансферів юніорів, є підстави припускати, що заборона на реєстрацію нових гравців - це тільки перший крок в довгій боротьбі. Англійські клуби в минулому році виступили із заявою до FA законодавчо врегулювати питання із запрошенням навіть 14-річних, щоб в майбутньому уникнути проблем, які спалахнули в Іспанії. Не виключено, що незабаром може постати питання і по 11-річним, що поки бачиться зовсім вже нереальним, але серед тих, через кого "Атлетіко" потрапив під заборону на реєстрацію новачків, були і такі. Видно, що всі сторони хочуть якщо не вирішити, то хоча б врегулювати питання, що в найближчі кілька років може внести ясність в трансфери юнаків і прийти до спільного рішення.

За кого Реал не пошкодував 61 млн євро?
Але так чи погано, коли ще не зміцнілий гравець покидає рідний клуб і змінює його на більш статусний?
Яка ймовірність, що вони обидва коли-небудь отримали б шанс крізь херсонські нетрі дотягнутися до рівня хоча б українського елітного дивізіону?
За ким стежити на молодіжному чемпіонаті Європи?