Welcome back. Навіщо «Челсі» Давид Луїс

Повернення Давида Луїса на Стемфорд Брідж стало, безумовно, найгучнішим трансфером останнього дня цього трансферного вікна. Перехід цей був як гучним, так і несподіваним, адже перші чутки в пресі про можливу операцію з'явилися всього за день до цього (до речі, це було ще одним підтвердження того, що у Daily Mail, схоже, дійсно є хороші інсайдери в стані Синіх). Всього день переговорів (на які вплинув сам бразилець, висловивши бажання повернутися в Лондон), і незадовго до дедлайну ми отримали офіційне підтвердження: Давид Луїс переходить в Челсі. За суму, на 15 млн меншу, ніж та, яку заплатив ПСЖ два роки тому.

Тоді, в травні 2014 року, рішення відпустити бразильця виглядало логічним: Давид хоч і зіграв майже в усіх великих матчах того сезону, але не був таким вже необхідним для Жозе Моуріньо гравцем - в центрі захисту основний Жозе явно бачив пару Террі-Кехілл, а в центрі поля розраховував на фундаментального Матіча, солдата Раміреса і креативного Сеска, трансфер якого був на мазі. В умовах фінансової феер-плей нерозумно було не погоджуватися на таку вигідну пропозицію парижан (50 млн євро).

Як і п'ять з половиною років тому, бразильський захисник приходить в команду в останній день трансферного вікна. Але відмінності є, і їх багато.

Зараз, по частині повернення, питань і сумнівів спочатку більше. Челсі дійсно потребував захисника, адже продавши або відпустивши в оренду багатьох оборнцев (Рахман, Гектор, Міазга, Джілободжі, Кенеді, часто грав зліва в захисті в минулому сезоні), Сині на перші матчі сезону залишилися тільки з 5 представниками задньої лінії, один з яких, Ола Айна, до цього жодного разу не грав за першу команду, та й ще отримав травму в матчі Кубка Ліги з Брістоль Роверс.

З клубом з Західного Лондона все літо пов'язували захисника Наполі Каліду Кулібалі, однак Паретнопеі то заламували ціну, то не хотіли відпускати сенегальця, поки не знайдуть йому заміну. В результаті в кінці серпня Челсі переключився на лівого бека Фіорентини Маркоса Алонсо, і по тому, як йшли переговори, було зрозуміло - в результаті іспанець виявиться на Стемфорд Брідж.

З огляду на це, прихід ще одного бека виглядає, на перший погляд, необов'язковим. Дійсно, з приходом Алонсо Конте мавваріанти на обох флангах оборони, а з урахуванням відсутності єврокубків, універсальності Бранислава Івановича і майбутнього повернення Курта Зума - і в центрі оборони. У разі зовсім пожежної ситуації з травмами і дискваліфікацією, в центрі міг би вийти Джон Обі Мікель, як це було пару раз в минулому сезоні.

Конте напевно захоче все ж спробувати на Стемфорд Брідж схему з трьома захисниками, яка приносила йому успіх в Ювентусі і збірної Італії

Дивною в цьому плані виглядає і кандидатура Давида Луїса. Бразилець має в своєму арсеналі багато сильних якостей, проте часом може загратися або забути, про те, де він знаходиться, і відверто "привезти". І в цьому контексті, на перший погляд, дивно, що такий прихильник дисципліни, як Антоніо Конте, дав "зелене світло" на перехід Давида.

Про те, навіщо Челсі знадобився ще один центральний захисник, одним з перших свою версію висловив Джеймі Реднапп. На думку екс-півзахисника Тоттенхема і Ліверпуля, Конте напевно захоче все ж спробувати на Стемфорд Брідж схему з трьома захисниками, яка приносила йому успіх в Ювентусі і збірної Італії. У цьому контексті 4,5 центрбека в команді вже не виглядають перебором. До слів екпертів Sky Sports можна також додати те, що невідомо, як заграє після травми Курт Зума (і якого слід повертати до складу поступово), відсутність досвіду у того ж Айна і вік Джона Террі, якого не вистачить на кожен матч сезону.

Це (ігрова пристрасть), а також виходить від Давида веселощі робило його улюбленцем уболівальників в кожному його клубі, і це не дивно.

Чому саме Давид Луїс? Daily Mail, першим написав про інтерес Челсі до Давида, так само стверджував, що Антоніо Конте впевнений, що підстраховка у вигляді Н'Голо Канті і Неманьї Матіча (або хоча б одного з них) цілком здатна нівелювати періодичні затемнення у бразильця і ​​отримати від нього все краще, що у Луїса є.

І отримувати є що. Давид завжди був сильний по частині читання гри, у нього є відмінний перший пас і бачення поля (що особливо необхідно Конте, якщо він і далі збирається обходитися без Сеска), поставлений удар з обох ніг, хороші фізичні дані і здатність боротися нагорі, універсальність (Луїса можна ставити і на правий фланг оборони, і в опорну зону), ігрова пристрасть. Останнє особливо важливо для Антоніо Конте і Челсі. Італієць вимагає від своїх гравців, щоб вони билися на полі, і в свій найкращий день Давид Луїс дає це сповна. І, мабуть, саме чогось такого не вистачало пробемному (багато в чому за частиною психології) Челсі Жозе Моуріньо в першій половині минулого сезону.

йому не потрібно звикати ні до лізі, ні до більшості партнерів.

Це (ігрова пристрасть), а також виходить від Давида веселощі робило його улюбленцем уболівальників в кожному його клубі, і це не дивно. Так було і в Челсі в перший період: Луїс дуже добре почав, ставши Гравцем місяця в березні 2011, попутно забивши дуже важливі м'ячі в ворота обох манчестерських клубів. Стемфорд Брідж напевно пам'ятає його неймовірний пристрасну гру проти ПСЖ в 2014, яка багато в чому надихнула партнерів на камбек, він так само зразково відіграв обидва єврокубкових фіналу, а з Баварією ще й неймовірно холоднокровно реалізував пенальті в післяматчевій серії. І все це на тлі постійних веселих історій, таких як кривляння під час інтерв'ю або спроба зняти порчу з незабівающего Фернандо Торреса.

Напевно, така ж любов чекає його і в цей раз. Сумнівів не було б ніяких, якби не забитий в ворота Челсі гол і последовашее за ним святкування в ЛЧ 14-15.

Цей гол, а точніше, не стільки гол, як радість Давида після нього, змінило ставлення до нього багатьох уболівальників Челсі. Варто сказати, що це дійсно було не дуже красиво, особливо враховуючи, що перед матчем сам Луїс сказав про те, що не святкуватиме, якщо заб'є. Однак не зміг стримати слово. І це на тлі, як зауважують багато фанатів Синіх, Френка Лемпарда, який за кілька місяців до цього забив в ворота Челсі в схожій ситуації, однак і не думав відзначати це взяття воріт.

Напевно, така ж любов чекає його і в цей раз. Сумнівів не було б ніяких, якби не забитий в ворота Челсі гол і последовашее за ним святкування в ЛЧ 14-15.

Однак, мабуть, до цього святкування варто ставитися спокійніше. На це є кілька причин:

1) Давид досить емоційна людина (і вже точно емоційніше Лемпарда), а стримати емоції, коли твоя команда в меншості і ти перекладаєш гру в овертайм на 85-ій хвилині, не так і просто.

2) Статус матчу: 1 \ 8 фіналу ЛЧ, матч-відповідь, і це все ж важливіше, ніж 5-ий тур АПЛ в разі Френка.

3) Слід визнати, що відклало свій відбиток те, що Челсі вилетів з ЛЧ після того матчу - інакше до голу Давида Луїса напевно ставилися б спокійніше.

4) Дієго. Майже весь матч у двох бразильців були сутички між собою, Дієго всю гру провокував Давида (ну як він це вміє), так що цілком ймовірно, що до кінця матчу Давид Луїс вже і забув, що грає проти свого колишнього клубу, і суперники для нього були "командою, в якій грає цей козел".

До речі, Джон Обі Мікель першим ділом після того, як стало відомо про повернення Давида, жартома порадив тому добре себе вести з Дієго.

Як стверджує Sky Sports, трансфер Давида Луїса в Челсі був неможливий до того моменту, поки сам бразилець не висловив свого бажання повернутися на Стемфорд Брідж, що підтверджує те, що то святкування не несло в собі якийсь негативний посил по відношенню до Челсі.

Якщо Давид буде добре грати, то його швидко пробачать ті, хто ще цього не зробив. І передумови до цього є: йому не потрібно звикати ні до лізі, ні до більшості партнерів. Ну а в його сильних якостях сумніватися не доводиться.

Так що welcome back, David.