Землетрус і цунамі 11 березня 2011 р .: Річард Хальберштадт і відродження Ісіномакі

1. Туристичний центр Ісіномакі У 6-7 хвилинах ходьби від залізничної станції Ісіномакі, біля перехрестя...
2. Землетрус, рекомендація евакуюватися і рішення залишитися
3. Стихійне лихо в Ісіномакі
4. Відновлення міста: успіхи і прорахунки
5. Ісіномакі: хід відновлювальних робіт
6. Не забути про Ісіномакі!

Туристичний центр Ісіномакі

У 6-7 хвилинах ходьби від залізничної станції Ісіномакі, біля перехрестя в самому центрі міста в 2015 році відкрився Головний центр обміну інформацією по відновленню Ісіномакі. Тут проходять виставки, поширюється інформація про руйнування в Ісіномакі, а також про хід робіт з відновлення та відродження міста, про те, чому навчив гіркий досвід стихійного лиха, як готуватися до таких катастроф. За цей рік центр відвідало близько 18 000 чоловік, і він грає роль свого роду туристичного інформаційного бюро для тих, хто приїжджає з інших регіонів Японії і з-за кордону, щоб потрапити в місцевість, яка постраждала від стихійного лиха і отримати знання про неї з перших рук.

Разом з Річардом тут працює ще дві людини. Оскільки він може поширювати інформацію та англійською, і на японській мові, він і був обраний для керівництва центром. Він каже: «Я сам не лідер, і характер у мене не такий, щоб вести за собою інших. Незважаючи на це, тутешні друзі говорили мені: «Стань свого роду рупором. Багато людей приїжджає в Ісіномакі, і хотілося б, щоб нас продовжували підтримувати. Ти це можеш! »

Досвід землетрусу, коли грань між життям і смертю стала настільки тонкою, змусив мене серйозно задуматися і про моє життя. Деякі з друзів загинули, і я став думати про те, що якщо вже мені пощастило опинитися серед тих, що вижили, потрібно жити і за тих, хто не врятувався. Коли відкрився інформаційний центр, я відчув, що ця робота як раз для мене. Я можу показати Ісіномакі з хорошого боку, і дві мови допомагають привертати суспільну увагу. Люди приїжджають з усього світу, щоб дізнатися більше про постраждалих районах, чогось навчитися на уроках стихійного лиха, і коли вони говорять, що їм сподобалося, як докладно все пояснили англійською мовою, мене це дуже надихає ».

23 роки в Ісіномакі

Після закінчення університету Річард два роки викладав англійську в школі старшої щаблі в м Цуруока преф. Ямагата. Йому дуже подобалося жити в Японії, і після отримання ступеня магістра в Англії він в 1993 році отримав посаду в Університеті Ісіномакі Сенсом. Річард говорить, що спочатку не міг прижитися тут, але потім все раптом змінилося. Період «економіки мильної бульбашки» закінчився, і одним з проектів, покликаних пожвавити місто, була реконструкція галеона «Сан Хуан Батиста», на якому в XVII столітті з князівства Сендай через Тихий океан до Європи вирушило посольство, яке очолив Хасекура Цуненага. Місцева організація молодих бізнесменів створила міську театральну трупу, яка ставила історичні п'єси, приурочені до відновлення галеона.

До Річарду звернулися з проханням, чи не може він зіграти європейця, який приїхав до Японії, щоб навчити будувати кораблі західного типу. Отримавши цю пропозицію, він відчув, що потрібен цим людям, і з радістю погодився. Це стало початком його дружніх стосунків з місцевими молодими бізнесменами, і коло його знайомств швидко розширився. У свій час він був активним членом їх організації, а в 2003 році отримав безстроковий вид на проживання в Японії.

Річард говорить: «Я був зачарований дивовижними людськими якостями жителів Ісіномакі. Я майже ніколи не відчував незручностей через те, що я іноземець. Зі мною спілкувалися не як з «іноземцем», а як з Річардом, одним з тих, що оточують людей. Мене кликали не тільки на святкування радісних подій, але і для допомоги на похоронах. Я поступово відчув себе справжнім місцевим жителем ».

Землетрус, рекомендація евакуюватися і рішення залишитися

Землетрус стався о 2 годині 46 minutes 11 березня 2011 року. Річард тоді був в університетському кабінеті, порівняно далеко від берега. Сила поштовхів в Ісіномакі становила понад 6 балів за японською шкалою. Сильна тряска тривала близько п'яти хвилин, і після цього він не міг покинути університет. Інформацію отримували тільки по радіо. З центральної частини міста приходили люди, яким хоч якось вдалося врятуватися, їх ставало більше з кожним днем, і лише з їхнього вигляду можна було зрозуміти, наскільки жахлива ситуація в місті.

Через три дні, 14 березня він вперше прийшов в міські райони, що перетворилися на руїни під ударом величезної хвилі. При вигляді руйнувань він подумав: «Ось що таке справжня катастрофа!». Готель, що належить його другові, стала тимчасовим евакуаційним центром, і Річард якийсь час жив там. Тоді ж він дізнався, що його близький друг загинув разом з усією родиною.

Стихійне лихо в Ісіномакі

Сила поштовхів Більше 6 балів за японською шкалою Цунамі Максимальна висота 8,6 м (за даними Метеорологічного агентства Японії для узбережжя Аюкава)
Примітка редакції: в межах міста в деяких місцях відзначалася висота хвилі понад 20 м Площа затоплення 73 кв. км (13,2% загальної площі міста, 30% рівнинної частини) Кількість загиблих 3178 чол. Пропало без вести 422 чол. Руйнування будівель 20 039 повністю зруйновано, 13 047 напівзруйноване 23 615 частково пошкоджено, всього 56 701 будівель Кількість евакуйованих Максимальна кількість 50 758 чол.

За матеріалами адміністрації м Ісіномакі, січень 2016 р

Річард показав нам електронного листа, отримане ним на мобільний телефон 17 березня. Відправлено його від посольства Великобританії в Токіо, і в листі його просять якомога швидше зв'язатися з посольством. Саме тоді передбачалася можливість викиду великої кількості радіоактивних речовин з АЕС «Фукусіма-1», і посольство, виходячи з найгірших прогнозів, рекомендувало всім англійським громадянам, які проживають в зоні лиха і у всій Східній Японії, виїхати з Японії. 19 березня з допомогою представника посольства він приїхав в Сендай, всю ніч обмірковував те, що відбувається, а потім відмовився їхати до Англії, вирішивши повернутися в Ісіномакі.

Він каже: «Були люди, які підтримували мій від'їзд і говорили, що моя робота зараз в тому, щоб повернутися до Англії і там збирати допомогу для Ісіномакі. Але я подумав, що якщо виїду зараз, в найважчий для моїх друзів час, то буду шкодувати потім все своє життя і ніколи собі цього не прощу. Зі сльозами на очах я розлучився з ними і все-таки доїхав в Сендай, але бажання відновлювати Ісіномакі разом з друзями пересилило. Після землетрусу я довго не висипався, а коли повернувся в Ісіномакі 20 березня, то ввечері вперше за довгий час спокійно спав. Можливо, тому, що я заспокоївся і був упевнений в правильності свого рішення ».

Відновлення міста: успіхи і прорахунки

Скоро виповниться п'ять років з часу землетрусу. У центральній частині міста вже майже не залишилося слідів руйнувань, повним ходом йде будівництво нових офісних будівель і муніципального житла. Міську лікарню відбудовують на новому місці, перед станцією. Рибний ринок, який грає важливу роль в місті, пов'язаному з риболовлею, повністю відновлений і працює з вересня 2015 року. У 2015 році вилов досяг 80% від обсягів, що добувалися до землетрусу, а в грошовому вираженні продажі склали 18 млрд ієн, практично зрівнявшись з тими, які були раніше.

Центральна частина міста Ісіномакі розкинулася у старого русла річки Кітакамігава

Знову споруджувані будинки, де ділові установи сусідять з житловими будинками

Новий рибний ринок Ісіномакі

У риболовецькому порту Ісіномакі триває будівництво хвилеломів

У старого гирла річки Кітакамі, в районах Мінаміхама і Кадоновакі будувати житлові будинки заборонено, і там ще можна побачити пустирі, завалені уламками, що залишилися після цунамі. Найбільша кількість людей, що жили в тимчасовому житлі, становило 32 000 чоловік, а до січня 2015 року їх були 16 000. До землетрусу існувало понад двісті підприємств, що обробляли морепродукти, і знову відкриватимуть близько 60% з них. Згідно з даними перепису населення, проведеного в 2015 році, за п'ять років населення міста скоротилося на 13 590 осіб (8,5%), і склало 147 236 чоловік.

Вид на райони Мінаміхама і Кадоновакі з гори Хіёрі

Район Мінаміхама зараз

Річард: «Відвідувачі центру обміну інформацією часто запитують, наскільки добре йде відновлення. На це питання складно відповісти. Територія міста велика, відновлюють адже не скрізь однаково. Центральна частина міста, хоч і була зруйнована, але зберегла якусь подобу міських кварталів. На північному сході, в районі Огацу зникло все, і там доводиться відбудовувати все заново. У різних місцях різні завдання.

Якщо піти і подивитися на житлові будинки, які зараз будують для відновлення міста, то виникає відчуття, що місто дійсно відроджується. Однак люди, які живуть в збірних тимчасових будинках, дуже неспокійні і роздратовані, і можна зрозуміти їх невдоволення тим, що відновлювальні роботи, на їхню думку, йдуть занадто повільно. Зрозуміло, людей в тимчасовому житлі все менше, і новозбудовані житлові будинки з'являються один за іншим. Проблема в створенні спільнот: ті спільноти, які з'явилися в районах тимчасового житла, доводиться створювати заново в нових будинках. Багато людей похилого віку та одиноких людей, це серйозна проблема ».

Ісіномакі: хід відновлювальних робіт

11 березня 2011 р Велике східно-японський землетрус і цунамі Від нищівного удару стихії постраждали практично всі райони міста 21 квітня Знову відкрилися школи молодшої і середньої ступенів 26 квітня Завершено будівництво першої черги тимчасових житлових будинків 19 травня Запрацювала частина залізничної лінії Ісіномакі JR 1 серпня Сили самооборони закінчили допомагати у відновленні після лиха 16 вересня Частково відновив роботу завод компанії «Ніппон Сейс» 12 жовтня завершили роботу все евакуаційні центри міста грудня за ят основний план відновлення міста після землетрусу 17 березня 2012 р Запрацювала залізнична лінія між Сендай і Ісіномакі березня Бейсбольна команда старшої школи Ісіномакі вийшла на Відбірковий національний турнір з бейсболу для старшокласників 20 липня Отримано дозвіл на проведення планування відновлюваних районів (район Сін-Хебіта) постраждалих населених пунктів вперше в трьох постраждалих префектурах (Фукусіма, Міягі, Івате). 27 листопада Знову відкрився Музей манги Ісіноморі, важлива туристична пам'ятка міста. 1 квітня 2013 р відкрився перший муніципальне житло для постраждалих від стихійного лиха. Липень Знову відкритий морський пляж (Адзісірахама). Серпня почала робіт по відновленню рибного ринку Ісіномакі. Січень 2014 р Завершення робіт зі знищення сміття, що залишилося після лиха. 27 травня Завершено будівництво району масового переселення Каміядзакі, він переданий жителям. Май 2015 р Запрацювала залізнична лінія Сенсекі компанії JR East Вересень 2015 р Повністю заробив рибний ринок Ісіномакі

Не забути про Ісіномакі!

Зрозуміло, люди прагнуть в майбутньому зробити Ісіномакі набагато краще.

Річард говорить: «Після землетрусу місто значно змінився. Нам не залишається нічого іншого, окрім як прагнути його поліпшити. Хотілося б, щоб в безлюдних центральних районах після відновлення стало жити більше людей, які б оживили місто. Є і молоді люди, які приїхали на волонтерські роботи, які полюбили Ісіномакі і залишилися тут жити. Вони діяльні і зможуть багато чого змінити в майбутньому. Некомерційні організації орендують закрилися магазини на торгових вулицях і займаються відновними роботами і інший громадською діяльністю. Завдяки цьому відчувається, що в центральній частині міста стало більше молоді ».

Уже п'ять років вони самовіддано віддають свої сили відновленню, але увагу громадськості до постраждалих районів потроху слабшає, і за останні два роки кількість людей, які відвідали Ісіномакі, відчутно поменшало. Власник одного з ресторанів неподалік скаржився: «Останніми роками в Японії приїжджає на диво багато іноземних туристів, але регіон Тохоку вони обходять стороною. Проблем з обслуговуванням туристів у нас ніяких немає. Дуже шкода, якщо все це через те невірного враження, яке про нього склалося ».

Річард розповідає про це: «Коли в інформаційний центр приходять люди, я їм завжди кажу, що у відновленні дуже багато завдань, які потрібно вирішити, і лихо ще далеко не закінчилася. Прошу їх не забувати про Ісіномакі і приїжджати ще, щоб подивитися, як тут йдуть справи. Само собою, в межах міста уламків уже не залишилося, і менше такої допомоги, про яку можна просити волонтерів. Але нам все ще потрібна підтримка. Ми хочемо, щоб люди приїжджали просто як туристи, витрачали гроші на різні потреби і тим підтримали місцеву економіку. Ми ж, зі свого боку, бачимо свою роль і в тому, щоб хоч трохи розширити уявлення приїжджають до нас людей про способи запобігання лих ».

Стаття на японській мові написана Ісіі Масато з редколегії Nippon.com.

Фотографія до заголовку: Річард Хальберштадт в центрі обміну інформацією по відновленню міста, 5 лютого 2016 р