Олександр Кожевников жив в Швеції на 44 рубля на місяць

1. Спрут і блат

Одного з кращих хокейних бомбардирів країни не взяли на чемпіонат світу

Він лікував зуби у Рене Фазель - президента Міжнародної федерації хокею. Переніс за спортивну кар'єру дев'ять операцій, але це не завадило йому стати чемпіоном світу і дворазовим чемпіоном Олімпійських ігор. Сьогодні Олександр КОЖЕВНИКОВ - член правління Нічний хокейної ліги і відомий телеексперт. А ще він тато зірки «Універ» і депутата Марії Кожевнікова.

- Олександре Вікторовичу, ваша дочка Марія - актриса, депутат Держдуми. Вона ще слухає поради батька? Ви намагаєтеся її від чогось оберігати?

- Я нічого не нав'язую. Маша вже доросла людина, мати двох дітей. Їй 30 років. Саме до цього часу людина зазвичай усвідомлює, що в житті головне. У неї сильний характер. Вона багатьом людям допомагає. Я радий, що у мене така донька. - У вас траплялися з Машею великі сварки? - В якийсь момент я розлучився з дружиною, Ритою. І на шість років поїхав в Америку, створив в Лос-Анджелесі хокейну школу. Але за сином і доньці дуже сумував. Дзвонив багато разів, проте Маша не підходила до телефону, образилася. Ми довго не бачилися. Але коли я повернувся в Москву - розцілувалися. Я був зворушений до сліз. І поступово все налагодилося.

Кожевникова не раз кликали в ЦСКА, але він залишився вірним Борису Кулагіна

- Як ви поставилися до того, що Марія пішла в політику?

- Я сказав: Машенька, політика - це брудна справа, тобі буде важко суміщати кіно і роботу в Держдумі. Але дочка вирішила по-своєму. А підштовхнула її до такого кроку одна трагічна історія. У нас був один - Міша Міхєєв, син відомих спортсменів. Він працював в міліції слідчим. Коли Мишко переходив дорогу, його смерть збила машина. За кермом сидів обкурений водій, йому точно загрожував термін. Але у хлопця виявилися впливові батьки, і справу зам'яли. Гроші вирішують все! Синок спокійно поїхав в Англію, там і відсидівся. Ця історія мою дочку сильно обурила. Тепер, ставши депутатом, вона намагається відновити справедливість. - На вашу дочку в пресі часто нападає Ксенія Собчак. - нападник. Я відповів один раз - і Собчак перестала приставати до Маші. Ксенія - своєрідна людина, вона любить бути епатажною. Не бачу сенсу з нею сваритися.

Олександр Вікторович показав онукові Вані жіночий хокей. фото: Instagram.com

- Як у вас складаються стосунки з зятем - бізнесменом Євгеном Васильєвим?

- Він по струнці переді мною ходить (сміється). Жартую, звісно. Ми з ним друзі. Женя фахівець в області IT-технологій і нерухомості. Порядна людина. Головне - він дочки моєї подобається! Їздимо до нього в Завидово, рибу ловимо. Я в молодості і на Обі, і на Іртиші рибалив. Люблю з вудкою посидіти. - З онуками часто бачитеся? - Маша каже, що я міг би і частіше відвідувати їх. Ваня старше Максима на рік. Іванко від мене півроку бігав. Напевно, боявся. Тепер у нас все добре. Якось взяли його на жіночий хокей. Йому дуже сподобалося. Зараз бігає з ключкою по дому. Якщо захоче стати хокеїстом, ми йому допоможемо. А хрестив Ваню, між іншим, В'ячеслав Фетисов. Ми з ним дружимо. - Що скажете про фільм «Слава» про Фетисова? - Мені фільм сподобався. Там багато життєвої правди. Хтось каже, мовляв, Віктор Тихонов у фільмі не такий. Але чи багато хто знає справжнього Тихонова? Він мало кого пускав у свій внутрішній світ.

Марія Кожевнікова з сином. фото: Instagram.com

Спрут і блат

- Поговоримо тепер про хокей. Невже 1: 6 у фіналі чемпіонату світу з Канадою - це рівень збірної Росії?

- Так, на даний момент це наш рівень. Треба врахувати, що в складі канадської збірної було лише чотири олімпійські чемпіони Сочі, за неї виступали гравці, чиї клуби не потрапили в розіграш Кубка Стенлі. Це 17-е місце і нижче. Проте вони всіх порвали. А збірна Росії вісім пристойних захисників з КХЛ не може набрати! Не забувайте, що ми ще отримали серйозні ляпаси на двох останніх Олімпіадах. Так що вистачить спочивати на лаврах, пора займатися дитячо-юнацьким хокеєм. - Чи правда, що там процвітає корупція? - Так правда. Справжній спрут. П'ять років тому Фетисов збирав нараду з цього питання, запросили батьків. Вони розповіли, як все відбувається. Одні батьки платять, щоб їх син потрапив в команду, інші - щоб їх хлопець грав у першій ланці. А тих, хто не платить, ще і залякують! Біда в тому, що навіть діти знають про це! Від Федерації хокею Росії на нараду прийшли тільки Ігор Тузик і Борис Майоров. Послухали і швидко перевели розмову в іншу площину.

З донькою і колишньою дружиною Маргаритою КОЖЕВНИКОВ зумів налагодити хороші відносини. фото: gazeta.ru

- Президент федерації Владислав Третьяк в курсі цієї проблеми?

- Думаю так. Весь хокейний світ в курсі. Але мені здається, що федерація не хоче цим займатися. Хокей сам по собі дорогий вид спорту, а тут ще змушують доплачувати. У кого немає зайвих грошей, ті кидають хокей. Ось що сумно. - Що ж робити? Як боротися? - А боротися марно. Я намагався, коли працював в Москомспорта, але зламати цю систему в поодинці неможливо. Мені, в усякому разі, не дали. Деякий час назад в молодіжній збірній Росії була та ж проблема - туди брали по блату, на прохання агентів або дуже забезпечених батьків. І у команди траплялися чутливі поразки. Тепер, за часів Валерія Брагіні, все змінилося - неподобства припинилися. - У молодості ви були гравцем «Спартака» і «Крилья Совєтов». А в ЦСКА, найсильнішу команду СРСР, вас запрошували? - Так, але я відмовлявся. Не міг зрадити тренера Бориса Кулагіна. За життя він мені дуже допоміг, зробив з мене хокеїста. Піти від Бориса Павловича мені здавалося верхом невдячності. - Віктор Тихонов, отримавши відмову, на вас образився? - Він не сам запрошував. Через помічника. Пам'ятаю, я став одним з кращих бомбардирів сезону, а в збірну на чемпіонат світу мене не покликали. Віктор Васильович сказав Кулагіну, що я дуже втомився за сезон, сил не вистачить. Зате на дві Олімпіади, в Сараєво і Калгарі, Тихонов мене взяв. Хоча обидва рази незадовго до Ігор я в лікарні лежав з травмами. - Повернемося до чемпіонату світу в Чехії. Вас здивувало, що хокеїсти збірної Росії пішли з нагородження і не стали слухати гімн Канади? - Вони що, хлопчики? Регламенту не знають? Треба було вигнати гравців з роздягальні і повернути на лід. Негарний вчинок. Коли наші хлопці в 2008-му стали чемпіонами світу в Квебеку, канадці ж залишилися на нагородження. Хоча програли у себе вдома. Те, що в Празі під час нагородження хтось відкрив хвіртку, - це смішна відмовка.

У дитинстві Маша рідко бачила тата - хокеїсти часто сиділи на зборах. фото: Instagram.com

- Я був задрафтований клубом НХЛ «Калгарі Флеймз». Але замість мене туди вирушив інший хокеїст «Крил Рад» - Сергій Пряхін. Під моїми регаліями, як дворазовий олімпійський чемпіон. Мені пояснили: не сердься, так треба. Тоді ще не було Інтернету, і канадці нічого перевіряти не стали. Яка їм різниця - Пряхін або Кожевников? До речі, Серьога непогано зіграв. Він першим з наших хокеїстів став володарем Кубка Стенлі. - А вам хіба не образливо? - Це ще що. Я в Англії хотів залишитися, мені пропонували хороший контракт. Але в нашій Федерації хокею сказали: англійці щодо тебе не дзвонять. Я набираю номер сам. Чую в трубці: «Саша, та ми тільки що телефонували в вашу федерацію! Нам відповіли, що ти вже підписав контракт з іншою командою, тому в Лондон не їдеш ». Але я-то нічого ні з ким не підписував! - Як же так? - Чиновники на мені відігралися, покарали за довгий язик. До цього я виступав за шведський клуб АІК і влаштував скандал. У мене був контракт під 100 тисяч доларів. Але мені особисто тільки 10 відсотків від цієї суми перепадало, решта забирала держава. У Стокгольмі отримував крихти - 44 інвалютних рубля. А допомогу з безробіття в Швеції - 800 рублів на наші гроші. Прикро стало, у мене ж двоє дітей. Ось і не стримався, нагрубив. - Якщо не помиляюся, наші спортсмени не могли отримувати більш високу зарплату, ніж радянський посол за кордоном. - Саме так! Правда, мені посол в Швеції допомагав. У них при посольстві був свій магазин, де ціни встановлювали набагато нижче, ніж в інших магазинах Стокгольма. Я купував там ікру, вино, горілку, а в Москві продавав-перепродував з націнкою. Так багато спортсменів робили в той час, просто соромляться про це говорити. - С Рене Фазель ви де познайомилися? - В Швейцарії. Він тоді дантистом працював, а я там в хокей грав. У Фазель у Фрібурге був свій зубний кабінет. Він хороші пломби ставив, довго трималися. Фазель і В'ячеславу Бикову зуби лікував, і Андрію Хомутову. - Тренер пітерського СКА Ігор Захаркін якось сказав, що не подасть вам руки. А ви йому? - Якщо він не хоче, мені-то навіщо? До Захаркін майже всі тренери ставляться негативно. Він же вважає себе великим. Мабуть, до нього хокею в Росії не було. Ігор образився на мене за критику. Я сказав, що вони з Биковим відкинули наш хокей на п'ять років назад. Поясню чому. Коли Биков з Захаркін тренували збірну Росії, вони на матчі Євротуру брали в команду 28-29-річних гравців. Шведи, фіни, чехи обкатував молодь, думаючи про майбутнє, а ці двоє просто хотіли зрубати грошей. Євротур - турнір комерційний, за перемоги покладаються премії. Ось Биков з Захаркін і попрацювали на свою кишеню і на свій імідж. Обігравали тих, хто слабший. І що тепер маємо? Канада при бажанні може три збірні зібрати - і всі будуть сильні, а ми з працею одну наскребать.

А ще був випадок

* Одного разу Олександр Кожевников порушив режим, випивши шампанського за дві години до матчу. Компанію йому склали ще двоє хокеїстів «Спартака». Після гри тренер Борис Кулагін відчув запах спиртного і оштрафував двох порушників на кругленьку суму. Але Кожевникова не зачепив - той навіть в такому стані закинув дві шайби.