Фітнес-тренер Дмитро Глєбов: Якщо не здаватися, тіло винагородить досить скоро

Про своєму телевізійному досвіді, фітнесі та самомотивації, а також актуальних радах для предлетнего - втім, будемо чесними, скоріше вже літнього - схуднення Дмитро Глєбов розповів кореспонденту Depo.Вінніца .

- Дмитро, відразу до самого гарячого: розкажи, як хоч трошки наблизити фігуру до стрункості напередодні літа?

Потрібно розуміти, що більшості перед влітку підкачатися явно не вдасться. Процес набуття форми не швидкий. Гарна фігура і здоров'я - ті цінності, які будуть з вами все життя, якщо цілеспрямовано присвятити їм хоча б рік.

Однак можна скинути кілограмів 5 до літа, переважно, за рахунок обмеження вживання швидких вуглеводів, тобто картоплі, випічки, солодкого, особливо промислового виробництва, а також всіх виробів з пшеничного борошна, напівфабрикатів і жирів тваринного походження.

Намагайтеся їсти просту їжу, бажано домашнього приготування. А всі корисні вуглеводи, тобто крупи, висівковий хліб, іноді шоколад, слід вживати тільки в першій половині дня. Увечері віддавайте перевагу білкам у вигляді нежирного м'яса або сиру в адекватних дозах. Це забезпечить нормальне самопочуття і контроль над вагою.

Щодо фізичних навантажень, то без них ніяк. Але якщо важко відразу йти в зал, почніть з прогулянок - навіть кілька зупинок зроблять свою справу. Загалом, максимум руху і здорове харчування - нічого складного, насправді.

- Складно не "зіскочити" при першій же можливості ...

Дійсно, 80% "зіскакують" в перші місяці. Особливо ті, що починають ходити в тренажерний зал. Начебто, і потрібно: літо скоро, кого-то дружина змусила, хтось закохався і так далі. Мотивація присутня, але тренування не вписуються в звичний спосіб життя. Тому більшість людей повертається до старих звичок, адже жили якось раніше. Тому важливо усвідомити, що здоровий спосіб життя дійсно потрібен. Дійсно захотіти змінити ставлення до харчування і активності і не відмовлятися від "нового життя", коли буде складно. Тіло винагородить за дбайливе ставлення досить скоро.

- А ти як опинився в тренажерному залі?

Ще в 11 років я потрапив в спортивно-військовий табір. Ми там і бігали, і стрибали, і траншеї копали. Саме тоді і відчув смак до спорту. Почав цікавитися східними бойовими мистецтвами, тенісом, легкою атлетикою. До речі, в бігу на короткі дистанції тренери мені пророкували велике майбутнє. Але з часом шукаєш спорт, не прив'язаний до місця і часу. Так я опинився в тренажерному залі.

Зараз відчуваю просто шалене задоволення від можливості самому за себе відповідати, контролювати, але тут потрібна сила волі. Моя основна мотивація - це хороша фізична форма і здоров'я. У мене воно асоціюється саме зі спортом, а у більшості людей чомусь з аптекою.

- А в фітнес-тренери чому подався?

Свого часу був редактором спортивної рубрики журналу "Мen's Health". Саме тоді захопився методологією тренінгу, намагався розібратися, як працює організм, як реагує на різні навантаження. Багато відчував на собі, і це також надихає працювати далі. Робота відходить, спорт незмінно залишається.

- До речі, щодо роботи: як ти потрапив "в телевізор", ще й на центральні канали?

З дитинства мрії стати радіо- або телеведучим не було. Тоді навіть професії радіодіджея не існувало. Тільки диктори, які читали новини. На початку 1990-х почали з'являтися перші FM-радіостанції, але як таких орієнтирів в роботі ніхто не мав. Потрібно було вийти в ефір і оголосити пісню - все. Тому на кастинг на вінницькому радіо "Віта" йшов наосліп, маючи шкільний досвід ведучого торжеств і бажання спробувати щось робити в цій сфері. На радіо мене затвердили, паралельно запропонувавши дебютувати в якості ведучого на однойменному телеканалі. Потім була ще низка місцевих радіостанцій і, врешті-решт, робота диктора і шеф-редактора в московському корпункті "5 каналу".

Потім напівжартома розмістив свої фотографії в профільних кастинг-спільнотах в соціальній мережі. Навіть кілька разів їздив на кастинги, але це дуже виснажлива справа, і мені швидко набридло. Раптом мені написав менеджер з "1 + 1" і запропонував приїхати на проби ведучого спортивних новин. У них якраз румун був гендеректором, і він намагався переформатувати канал під румунські стандарти: тамтешні провідні все яскраві, незвичайні, а у мене на той час - довге волосся і борода. Мене затвердили, але через деякий час програму закрили.

Я трохи попрацював на одному продакшн, який транслював рубрику "Ідеї для оселі" на "Інтері". Після закриття проекту повернувся до Вінниці. Тому коли вже безпосередньо з каналу запросили на проби провідних спортивної програми, то я практично не відреагував. Втомився від злетів і падінь. Але канал виявився наполегливим, і я таки погодився пройти ще один кастинг: я вже встиг полюбити професію і столицю, зрозумів, що не чуже місце займаю, тому приїхав і отримав нову роботу. І таким чином в програмі "Про Спорт" пропрацював до 2013 року.

- Чому ти вирішив запустити власний спортивний канал в Інтернеті?

Я ніколи не поділяв думку про те, що спортивні програми своє віджили. Коли я пішов з ТБ, то думав, що саме мені подобається робити. І вирішив самостійно знімати програми для Інтернету. Кількість передплатників на моєму каналі майже 50 тисяч, і це свідчить про те, що для людей спортивна тематика не втратила актуальності.

Знімаю в основному сам, іноді з оператором. Як показує досвід, для глядачів таких проектів важливий не антураж, а якість інформації. Я, звичайно, не проти зняти щось масштабніше, можливо, з часом до цього прийду, але це витрати, їх потрібно покривати. І при відсутності телевізійного майданчика - це просто не доцільно.

Поки що така діяльність для мене більше хобі, ніж робота, знімаю під настрій. Для того, щоб монетизувати подібний напрямок, їм потрібно максимально займатися. Але я абсолютно не комерсант по натурі: ні таланту, ні бажання, потрібно шукати менеджера. Так що поки що у мене невелике кишенькове ЗМІ.

- Наскільки конкурентоспроможний вітчизняний спортивний контент на Ютубі в порівнянні з іноземним?

Конкуренція з боку іноземців, ясна річ, є, але "наші" її частково нівелюють. В першу чергу, за рахунок мови. Зрозуміло, що навіть круте відео без перекладу дивитися практично немає сенсу. Адже це прикладна дисципліна, в якій важливі чіткі роз'яснення та наближеність до українських реалій.

Незважаючи на це, зарубіжних зірок в Україні однозначно дивляться. Щодо українського відео за кордоном - не впевнений. Я думаю, що як такої конкуренції за аудиторію немає. У кожного свій глядач. Звичайно, в англомовних країнах аудиторія більше за рахунок кількості англомовних країн в світі.